ss

Зліт та падіння першого київського хмарочосу

12:05
05.08.2017
Зліт та падіння першого київського хмарочосу

Сьогодні багатоповерховим будинком вже нікого не здивуєш. Більшість мегаполісів світу останні сто років значно «виросли», перетворившись на справжні джунглі зі скла та бетону. Не оминула ця доля й Київ. За часи незалежності в нашому місті з’явилася низка висотних будинків, які сміливо можуть претендувати на звання хмарочосів. Багато киян навіть не здогадується, що перший справжній хмарочос з’явився у столиці понад 100 років тому.

Хмарочос Гінзбурга з боку вулиці Інститутської

В далекому 1912 році на розі вулиць Ольгинської та Інститутської виріс перший у тодішній Російський імперії хмарочос. Його власником був будівельний магнат Лев Гінзбург, якого за життя називали «королем київських підрядників». Серед побудованих фірмою цього комерсанта проектів – будівля Національного банку, Будинок Вчителя, Київська філармонія.

Втім, справжніми перлинами у колекції пана Гінзбурга були два прибуткових будинки, які належали йому особисто. Перший – так званий «київський Париж» на нинішній вулиці Городецького. Другий будинок був розташований зовсім поруч, – 11-ти поверховий гігант, який одразу прозвали «Хмарочосом Гінзбурга».

Унікальний прибутковий будинок займав площу цілого кварталу. Під час будівництва довелося знести кілька дво- та чотириповерхових будівель, щоб звільнити площу під диво-будинок. Хмарочос будували в авральному темпі та витратили на нього 12 мільйонів цеглин і понад півтора мільйони царських рублів – третину річного бюджету тогочасного Києва.

Результатом будівництва стало зведення небаченої раніше споруди. Дім містив 90 розкішних квартир та перші в Києві електричні ліфти американської фірми «Otis». Звісно, життя в будинку, який утримував цілий штат особистої прислуги, коштувало недешево. Середня вартість квартири у хмарочосі Гінзбурга становила 1300 рублів на рік. Нечувані гроші, адже тогочасна зарплата пересічного киянина становила приблизно 230 рублів на рік.

Будинок одразу ж уподобала київська еліта. Тут оселялися найбагатші люди міста: купці, промисловці, генерали. Модний столичний художник Олександр Мурашко відкрив на останньому поверсі будинку власну майстерню-судію, де навчав живопису дітей київських багатіїв.

Проект будинку

Загальна висота будівлі сягала 60 метрів, а один із кутів хмарочосу прикрашала невеличка вежа зі шпилем – і це викликало курйозні ситуації. Прочани, які тисячами приїздили на поклоніння київським святиням, часто приймали вежу хмарочоса Гінзбурга за церковну баню та побожно хрестилися, проходячи повз будинок.

Драматичні корективи в розкішне життя мешканців та господарів будинку внесли революційні події 1917 року. Після утвердження в Києві влади більшовиків, хмарочос Гінзбурга націоналізували та розмістили у ньому комунальні квартири. Його власник відмовився емігрувати за кордон та зрештою залишився ні з чим. Радянська влада активно воювала з капіталом, тому Лев Гінзбург, позбавлений можливості вести бізнес, помер у злиднях.

Вежа хмарочосу зі шпилем. Кадр із  кінофільму «Людина з кіноапаратом» 

Київський хмарочос деякий час залишався найвищою будівлею СРСР, доки у 1928 році в Харкові не звели славнозвісний Держпром. У ті часи будинок Гінзбурга став «героєм» всесвітньовідомого кінофільму «Людина з кіноапаратом» режисера-експериментатора Дзігі Вертова.

 «Чорним днем» в історії споруди стало 24 вересня 1941 року. Відступаючи з Києва, радянські війська замінували всі важливі будівлі міста. Після того, як німці зайняли місто та розмісилися в найкращих будинках, радянські диверсанти привели в дію вибухівку. В повітря злетів майже весь центр Києва, зокрема й хмарочос Гінзбурга.

Руїни будинку. Фото повоєнних часів.

Руїни будинку почали розбирати після війни. На жаль, хмарочос не вписувався у новий сталінський проект відбудови Хрещатика і його вирішили не відновлювати. Залишки прибуткового будинку Гінзбурга розібрали, а на його місці спорудили готель «Москва», який пізніше перейменували на готель «Україна».

Так завершилася коротка, але яскрава історія першого київського хмарочосу. Цікаво, яким би він був зараз, якби пережив війну та радянську владу? Скоріш за все, найдорожчий будинок дореволюційного Києва і в наші часи привертав би увагу багатіїв і богеми. Втім, це лише припущення. Історія не знає умовного способу.

Нагадаємо, п’ять вулиць-привидів таємничого Подолу [фото].

9935

Віталій Кличко

14.12.2017

Цього року ми зробили немало з того, що обіцяли. І Київ – з...

Олександр Спасибко

14.12.2017

У столиці розпочали підготовку до будівництва дитячого садочка на бульварі Вацлава Гавела, 81-А...

Віктор Черній

14.12.2017

Уже у перший день роботи нового ваговимірювального на Великій Кільцевій дорозі співробітниками Укртрансбезпеки...

Микола Поворозник

13.12.2017

Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні»...

Сергій Симонов

13.12.2017

Києву - пішохідну Бессарабку! Сьогодні на транспортній комісії в КМДА презентував пропозиції реконструкції...

Петро Пантелеєв

11.12.2017

У найближчі дні кияни отримають рахунки за послугу централізованого опалення за повний календарний...

Геннадій Пліс

08.12.2017

Великий здобуток для великого міста: інтереси Києва максимально враховані у головному фінансовому документі...

Юрій Назаров

08.12.2017

Kyiv Smart City оголошує набір до акселератора міських проектів. І якщо у вас...

Петро Порошенко

06.12.2017

Наші Збройні Сили – воїни миру, які встали на шляху російських військ, захистили...

Андрій Странніков

06.12.2017

Я переконаний, що створення комунального міського Центру нефрології та діалізу дозволить вирішити безліч...

Дмитро Давтян

05.12.2017

Міська влада розпочинає процес проектування транспортної розв’язки на примиканні вул. Старонаводницької та вул. Лаврської до...

Володимир Прокопів

04.12.2017

Наша взаємодія, яку ми офіційно закріпили у меморандумі, стане запорукою покращення загальної ситуації...

Марина Хонда

04.12.2017

Сьогодні демократія участі – це ключовий елемент доброго урядування та успішного розвитку міста....

Юрій Крикунов

04.12.2017

Прогресивне людство щороку 3 грудня відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, засвідчуючи цим,...

Вікторія Муха

29.11.2017

Київська громада не може залишатись осторонь і спостерігати як з мапи міста зникнуть...

Петро Порошенко

25.11.2017

Не визнавати Голодомор так само аморально, як і заперечувати Голокост.  Думаю, настав час...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

23.11.2017

Сьогодні відбувається конкурсний відбір на посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, який...

Володимир Бондаренко

23.11.2017

До кінця року будуть відремонтовані 143 ліфти. Про це сказав начальник Департаменту житлово-комунального...

Ганна Старостенко

21.11.2017

Київ має бути прикладом у реформуванні освіти, тому ця галузь вже 4 роки...

Ада Роговцева зустріла своє 80-річчя у липні цього року. Але через те, що театральний сезон на той момент вже закінчився і актори роз’їхались хто-куди, святковий вечір було перенесено на час розпалу театрального сезону. Він відбувся у перший день зими..  Ідея творчого вечора проста – монологи, уривки з живих вистав, в яких актриса виходить на сцену сьогодні; фото та відеоматеріали з архівів українського телебачення, ...