EUR: 29.28
USD: 27.33

Євросервіс і скарги смсками: приватний ЖЕК по-литовськи

10:24
20.12.2016
Євросервіс і скарги смсками: приватний ЖЕК по-литовськи

Приватизація ЖЕКів нас чекає у найближчому майбутньому. Стартувати За законом «Про здійснення права власності в багатоквартирному будинку» реформа ЖКГ мала стартувати з липня цього року. Та «смерть ЖЕКів» відтермінували на рік. 

Досі приватні ЖЕКи в Києві працювали здебільшого в новобудовах - їх створювали переважно самі забудовники. Тепер же в Україну, а передусім до столиці, почали навідуватися посланці навіть зарубіжних компаній, що спеціалізуються на обслуговуванні житла та іншої нерухомості. Приглядаються. 

Одна з міжнародних компаній із управління житлом вже працює у Львові, Ужгороді, Тернополі, Івано-Франківську, Рівному. Нині ж її виконавчий директор Вітолдас Сапожніковас здебільшого мотається по Києву. Хоч у столиці муніципальні ЖЕКи ще зберігаються, ця  фірма з Литви готова скласти їм конкуренцію. В неї вже 25-річний досвід. Ним пан Сапожніковас ділиться з читачами «Вечірки».

– В СРСР всі ми були разом, і все було однаковим. З 1990-го ми пішли різними шляхами. У Литві управління житлом одразу перейшло до приватних рук, а в Латвії, як і у вас, досі 90 відсотків ЖЕКів – державні, муніципальні. Там повністю приватні ЖЕКи тільки в Юрмалі. Це наша компанія туди прийшла 2014 року. Відтак у Латвії тариф на обслуговування житла – 75 євроцентів, у Литві, де ринок вільний і широка конкуренція, – 16.

– Що чекає на нас після «роздержавлення» ЖЕКів?

– Наш досвід підказує: буде багато компаній, які збанкрутують і нічого не зможуть зробити. Буде багато ОСББ. Будуть втрати грошей, аварії будинків. Це у нас було, і тут буде... Держава обов’язково має втручатися. Передусім, повинні бути чіткі правила для керуючих компаній - що можна робити, що треба робити, і що обов’язково треба робити. Керуючі компанії, наприклад, в Литві мають величезну відповідальність, чи не найбільшу з-поміж усього бізнесу. Якщо бурулька впаде з твого будинку і травмує когось, то заплатиш за все. І до тюрми можеш потрапити... 

– У нас активно агітують за ОСББ, а ви кажете, що такі об’єднання неефективні…

– Головою ОСББ часто стає... безробітний активіст. Він найчастіше не професіонал. Це по-переше. По-друге, чому він безробітний? Значить, не ефективний, не талановитий. По-третє, ОСББ не може утримувати і ремонтні бригади, і аварійну службу, і кол-центр. Тільки десь у п’ятьох відсотках ОСББ – талановиті керівники-організатори, приміром, колишні директори заводів. Вони можуть зробити дім зразковим. Якщо ще не крадуть грошей, то взагалі мешканцям пощастило. Але найчастіше в ОСББ, коли прорвало трубу, голова вночі спить, а якщо прокинеться, то ...не вміє ремонтувати труби. Він може виявитися хорошою людиною, але не здатний бути одночасно і бухгалтером, і електриком, і сантехніком, і двірником. 

А в керуючій компанії всі спеціалісти – на місці. Державний ЖЕК теж може це все запропонувати, але там більше політики, менше власності, тому мало ефективності, завжди «мінус». У державному ЖЕКу питаємо, скільки у вас скарг за день? Немає! Як? А ми на телефон не відповідаємо. 

У нас же скарг мало, бо компанія передзвонює, цікавиться: ви замовили роботу, її вже зроблено, перевірте. У кожному будинку є людина-дві, які завжди проти всього. Вони стали нашими найкращими друзями, бо дзвонили нам щодня, особливо вночі. Тепер ми телефонуємо їм і запитуємо, які проблеми, що треба зробити? 

– Якщо порівнювати з країнами Прибалтики, наскільки ми відстаємо?

– Багато роботи Україну чекає у сфері законодавства. У Литві навіть за метражем аварійної труби визначено, де поточний ремонт, а де капітальний. Якщо прорвало трубу, меншу двох метрів, то це фінансується за рахунок тарифу, якщо довшу, - з фонду на капремонт. Інший приклад: у нас на будинку були старі балкони, мали впасти. Щоб їх зрізати, керуюча компанія опитала мешканців. Ті проголосували проти. Потім один балкон впав - загинула жінка. Якби не те голосування, то директор ЖЕКу сів би до тюрми. Тепер законно можна зрізати аварійні балкони без погодження з людьми. 

У нас в 90-і роки було так: якщо на п’ятому поверсі протікає дах, то треба було питати думку мешканців першого, чи варто витрачати гроші на ремонт. Вони не погоджувалися. Тепер, за нашими законами, не питаєш, а ремонтуєш. Платять всі, бо це руйнує загальну конструкцію будинку: якщо п’ятий поверх впаде, то і на першому не можна буде жити. 

– У одному будинку живуть різні люди, з різними доходами. Як їм знайти спільне рішення, коли бабуся на лавці за те, щоб тариф був менший, а іржавого даху на її вік вистачить, натомість молода мама хоче, аби, передусім зробили неподалік дитмайданчик?

– У нас є старий Вільнюс. Він – у переліку ЮНЕСКО: багато обмежень, майже нічого не можна робити - будь-який ремонт втричі дорожчий, все за чіткими нормами. І там 20 відсотків дуже заможних жителів, а 80 - бідних пенсіонерів. Квартири в них дорогі, а грошей немає. Всі інженерні системи в жахливому стані. Коли рахуєш їм кошторис робіт, то заможні – за, а бідні відразу «швидку» викликають. Але в нас є закон, який змушує виконувати необхідні роботи і, відповідно, зобов’язує жителів платити за це. Якби не було закону, а керувалися лише погодженнями на громадських слуханнях, то Вільнюс вже б завалився. Бо ці сусіди ніколи б не домовилися. 

– Який перелік ваших послуг і хто вам затверджує тарифи - місцева влада чи це договірні розцінки?

– Є послуги обов’язкові, розписані в законі. І є додаткові, договірні. Обов’язкові – ті ж, що і у вас, окрім прибирання в під’їзді. Прибираємо на замовлення. До наших послуг входить управління будинком, технічний аудит, прибирання двору і вивезення сміття, капітальний ремонт. Для останнього зазвичай створюємо спеціальний накопичувальний фонд. Заявки на ремонт чи якусь термінову послугу кол-центр приймає навіть вночі й навіть по СМС.

Нагадаємо, чим загрожує киянам новий закон "Про житлово-комунальні послуги".

226
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Сергій Ребров: «У футболу коротка пам’ять»
Минулої п’ятниці вболівальники київського «Динамо» одержали унікальну можливість поспілкуватися у неформальній обстановці з головним тренером клубу Сергієм Ребровим  Завжди стриманий у спілкуванні з пресою і публікою коуч «біло-синіх» цього разу перебував у доброму гуморі та жартував. Хоча адресовані йому  запитання були доволі серйозними. «Вечірка» знайомить читачі...