EUR: 29.16
USD: 27.42

Які "підводні камені" у підвищення мінімальної зарплати

14:11
11.01.2017
Які "підводні камені" у підвищення мінімальної зарплати

У 2017 рік Україна увійшла з новою мінімальною зарплатою – 3200 грн. Як цей показник вплине на життя пенсіонерів, бюджетників, бізнесменів та інших категорій громадян? З якими соціально-економічними проблемами та викликами зіткнуться українці найближчим часом?

Відтепер ніхто з тих, хто легально працює, не повинен отримувати зарплату менше 3200 грн. Точніше, на руки видаватимуть лише 2500 грн після відрахування всіх податків і зборів, які загалом «тягнуть» на 700 грн.

Йдеться лише про низькооплачувані категорії працівників, які перебувають унизу тарифної сітки. Так, наприклад, для педагогів базовим розрахунком є оклад у розмірі 1600 грн. Скажімо, вчителям вищої категорії «світитиме» заробіток на рівні 14 тарифного розряду: 1600 х 2,42 = 3872 грн. Якщо ж для педпрацівника не передбачено доплати за перевірку зошитів, класне керівництво тощо,  він отримуватиме лише на 672 грн більше «мінімалки».

Водночас проанонсоване урядом подвійне збільшення мінімальної зарплати не призведе до аналогічного зростання мінімальних пенсій: вони залежать від прожиткового мінімуму, який із 2017 року збільшили тільки на 10% (настільки ж виростуть і базові пенсії).

– Мінімальні пенсії зростуть на 120-150 грн. Наприклад, ті особи, які раніше отримували пенсію у розмірі 1247 гpн, зможуть розраховувати на 1375 грн. Загалом середня пенсія в Україні зросте із 1600 до 1800 грн, – каже Андрій Павловський, експерт із соціальних питань. – Відтак пенсії побільшають лише на 10%, а  ціни на продукти харчування – на 15-20%. І все це відбуватиметься на тлі зростання інфляції, подорожчання долара та зменшення кількості робочих місць. На жаль, макроекономічні показники, задекларовані урядом, не відображають реалій нашого життя. Тому я не бачу об'єктивних   причин, які призвели б до реального зростання добробуту громадян.

(Більш докладно – в черговому номері газети «Вечірній Київ» за 12 січня)

Нагадаємо, що українці відмовляються сплачувати комунальні послуги.

957
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Як столична влада допоможе киянам зекономити на опаленні
Вчора керівником апарату КМДА Володимиром Бондаренко було оголошено про початок конкурсу з реалізації заходів енергозбереження у житлових будинках ОСББ та кооперативів. — Цей конкурс починається з 20 січня та буде тривати по 28 лютого. Є ряд номінацій: встановлення будинкових приладів обліку, освітлювальні прилади...