ss

Як вирішити проблему заторів в Києві: пояснює мер Віталій Кличко і фахівці - автодорожники

09:40
12.10.2017
Як вирішити проблему заторів в Києві: пояснює мер Віталій Кличко і фахівці - автодорожники

Мер Києва Віталій Кличко пояснив, що треба зробити в місті аби вирішити проблему заторів. Про це він розповів у ефірі телеканалу «Прямий».

 -По-перше, треба навести лад із паркуванням. Водії часто кидають автівки, перекриваючи дві смуги руху. Вже 2 роки Верховна Рада не може ухвалити закон про паркування. Місто не має права евакуйовувати автомобілі, виписувати штрафи безвідповідальним водіям. Ми сподіваємося, що в другому читанні закон таки проголосують», – зауважив Віталій Кличко.

Іншим аспектом є будівництво перехоплюючих паркінгів на в’їздах у столицю. Мер впевнений, до цього місто прийде у найближчі роки.

Столична влада зі Світовим банком вивчає організацію ефективних маршрутів громадського транспорту, який зможе перевозити набагато більше пасажирів, не завантажуючи вулиці. Сюди варто віднести і скасування маршруток, які перевозять значно менше пасажирів, ніж автобуси та тролейбуси, але створюють навантаження на дороги.

Ще однією причиною утворення заторів, на думку Віталія Кличка, є велика кількість транзитного транспорту.  Столиця працює з Київською обладміністрацією над тим, щоб Велика Окружна була добудована. Це зменшить навантаження на наші вулиці,  сказав Віталій Кличко.

Столиці не вистачає доріг

-Столиці банально не вистачає доріг. Сьогодні щільність доріг вулично-дорожньої мережі в Києві одна з найнижчих в Європі, - пояснює у своєму блозі директор інституту «Київдормістпроект Володимир Воробйов. У середньому цей показник становить всього 2,5−3 кілометри доріг на квадратний кілометр міста, в той час як по Європі це приблизно 12, а в США — всі 20. Необхідно побудувати дороги-дублери, які б розвантажили існуючі автодороги. Але це потребує великих капіталовкладень, в міському бюджеті поки немає грошей.

Зараз у деяких колах всерйоз розглядають ідею платного в'їзду в центр Києва. Я не прихильник такої ініціативи, якщо йдеться про бюджетні дороги, якими ми користувалися завжди. Ця практика доречна для нових доріг, які побудовані за кошти інвестора.

Розширювати не дороги, а створювати дороги чи тонелі-дублери

Крім того, є ідея розширювати існуючі вулиці, але затори утворюються саме на перехрестях. Наприклад, розширюємо бульвар Тараса Шевченка, збільшуємо пропускну здатність перегону, але проблема не зникне. Цьому перегону необхідний дублер. Ми пропонували спорудити підземний тунель, ще з Лівого берега. Але це дороге будівництво і дорога подальша експлуатація. Європейський і китайський досвід показують, що тунелі-дублери, які виводять транспорт під землю, вирішують проблему заторів. Саме завдяки підземним тунелям в європейських містах безболісно для трафіку перекривають вулиці в центрі.

Нещодавно в Києві було прийнято рішення зробити вулицю Сагайдачного пішохідною. Як це перекриття вплине на транспортну ситуацію, можна буде сказати зовсім скоро, адже з вересня трафік в місті завжди збільшується. Нова вулиця, вільна від транспорту – це подарунок пішоходам, але не водіям, адже якщо десь потоки машин скорочуються, в іншому місці вони збільшуються, утворюючи затори. А поки в місті не вистачає доріг, перекривати вулиці, не пропонуючи альтернатив – неприпустима забаганка.

Нині ж ми йдемо на напівзаходи. Наприклад, у вересні з'явилася петиція, яка забороняє вантажному транспорту проїзд по Києву в години пік. Це - вимушений крок, до тих пір, поки в Києві немає Окружної дороги. Про необхідність будівництва такої дороги, яка з'єднає частини міста і виведе транзитний транспорт за його межі, давно говорять і в «Київдормістпроекті», і в урбаністичних спільнотах.

Жорсткі заходи проти неправильно припаркованих машин

Друга причина заторів — це, звичайно, відсутність паркінгів. Водії змушені паркуватися в непризначених для цього місцях, ускладнюючи трафік.

У  центрі Києва давно з'явилися платні паркінги. Практика показує, що необхідно будувати позавуличні паркінги, але будівництво й обслуговування платних паркінгів у Києві сьогодні —  нерентабельний бізнес. Доки не вирішиться питання евакуаторів і штрафів, люди будуть паркуватися безкоштовно і – незаконно. Я вивчав це питання в Гельсінкі і Лондоні, і проблеми паркінгу там вирішуються жорсткими законодавчими нормами.

З 10 серпня Київ почав перші кроки в цьому напрямку, перевівши оплату паркомісць у безготівковий розрахунок. За даними проекту «Чесне паркування», половина столичних водіїв не оплачує своє паркомісце. А поки платні паркінги порожніють, банкрутують, земля перепродається, а на їх місці виникають житлові комплекси, торгові та бізнес-центри. Заплутане коло: нам ніде паркуватися так, щоб не ускладнювати рух іншим, саме тому, що ми спочатку паркуємося нелегально і в недозволених місцях. Біля Центрального залізничного вокзалу стоїть пам'ятник ідеї платних парковок в Києві – двоповерхова підземна недобудова, яка вже 16 років є «притулком» для бездомних.

За даними КП «Київтранспарксервіс», у великих містах Європи кількість паркувальних місць у середньому становить близько 16-17% від кількості жителів міста. У Києві тоді має бути не менше 500 000 машиномісць, у той час як реально місто забезпечене ними лише наполовину.

Вирішення цієї проблеми передбачає Генеральний план розвитку Києва-2025 і Програма розвитку єдиного паркувального простору. Розробляючи транспортну частину Генплану, Інститут «Київдормістпроект» врахував необхідність будівництва підземних і наземних багаторівневих паркінгів у житлових масивах і біля транспортних пересадочних вузлів. Було передбачено створення шести таких вузлів за принципом міжнародної системи park & ride. Поки що цей план не реалізований.

Ще раніше, в 1986 році, в Києві створили перехоплюючі паркінги, які пропонували водіям залишити машини біля метро, щоб перетинати безпосередньо центр вже в підземці. Але тут ми наближаємося до третьої причини заторів: кияни просто не люблять громадський транспорт. Він некомфортний. Навіть метро в цьому плані лишає бажати кращого. Ціни регулярно зростають, але містяни не бачать поліпшень. Приватні перевізники-маршрутники не бачать конкуренції за пасажира, а тролейбуси, автобуси і трамваї – узагалі компетенція монопольного «Київпастрансу». Тоді як у тому ж Лондоні муніципальний перевізник обслуговує всього 1% пасажирів, решта віддається великим приватним компаніям. При цьому, місто залишає за собою право висувати свої умови до рухомого складу, тарифів за проїзд і обслуговування. Гроші за проїзд також йдуть до міського бюджету, а перевізникам дістається лише відсоток. А в Києві водії напіврозбитих «богданів» не забезпечують квитками пасажирів.

Більше простору для велосипедистів

Цілі співтовариства киян готові в принципі відмовитися від автомобільного транспорту на користь велосипедів. Кількість цих людей вже досить велика, щоб місто всерйоз зайнялося облаштуванням велодоріжок. Але поки розсікати на велосипедах по Києву небезпечно. А ми продовжуємо стояти в заторах.

Автоматизувати управління дорожнім рухом

І остання проблема пов'язана з організацією дорожнього руху в місті. У 1976 році Київ почав впроваджувати так звані «зелені хвилі». Це організація безперервного руху по магістралі, яка забезпечується синхронізацією світлофорів. Перша хвиля проходила через бульвар Дружби Народів, колишні вулиці Червоноармійську і Горького, з координацією руху по магістралях. У 1982 році «Київпроект» займався організацією таких хвиль на 96 перехрестях Києва. Систему впровадили через чотири роки. Але кожен водій знає, що зараз проїхати на всіх перехрестях Києва на зелене світло неможливо. Тому що систему потрібно грамотно експлуатувати. Пройшли роки, механізм не витримує навантаження, київські контролери працюють із похибками в часі, світлофори ламаються, рух на перехрестях йде вроздріб. А при правильній організації затори на світлофорах залишилися б в минулому: вони просто не встигали б виникати!

«Зелені хвилі» – це тільки перший рівень автоматизованої системи управління дорожнім рухом. І поки ми намагаємося розібратися з ним, в світі вже використовуються механіки п'ятого рівня. Світлофорні об'єкти за кордоном облаштовані такою кількістю датчиків, яка дозволяє регулювати трафік максимально точно й позбавити місто заторів без необхідності розвантажувати дороги багаторівневими розв'язками.

Що треба зробити

Якщо планомірно зайнятися вирішенням дорожніх проблем – вивести транзитний транспорт за межі міста, з'єднати райони без необхідності перетинати центр, зайнятися будівництвом велодоріжок, облаштуванням паркінгів і системою контролю за порушниками, переглянути політику організації пасажирського трафіку й модернізувати саму систему руху – Київ стане комфортним містом для водіїв і пасажирів, а сам зовнішній вигляд столиці буде привабливішим і дружелюбнішим. Треба створити ту організаційно-юридичну базу, яка дозволить, зокрема, проводити експерименти в області організації дорожнього руху до прийняття змін до будівельних норм.

Налагодити координацію руху. У той час, як в Дубаї автомобільні дороги будуть генерувати електроенергію і роздавати wi-fi, ми в Києві не можемо синхронізувати світлофори! Вирішити проблему досить просто: потрібно перерахувати інтенсивність трафіку і зробити зміни в циклах світлофорного регулювання, налагодивши зелену хвилю.

Одне з головних завдань - зрозуміти точну кількість автомобілів у Києві. Раніше за допомогою Європейського банку реконструкції і розвитку ми розробляли Паркувальну стратегію Києва. Тоді в місті було 1 200 000 машин. Треба боротися з нелегальними паркінгами. Переклад на безготівковий розрахунок – це хороший крок, але ми як і раніше не вирішуємо проблему заторів, якщо в Києві ще достатньо місць, де можна припаркуватися безкоштовно.

 

824

Віталій Кличко

14.12.2017

Цього року ми зробили немало з того, що обіцяли. І Київ – з...

Олександр Спасибко

14.12.2017

У столиці розпочали підготовку до будівництва дитячого садочка на бульварі Вацлава Гавела, 81-А...

Віктор Черній

14.12.2017

Уже у перший день роботи нового ваговимірювального на Великій Кільцевій дорозі співробітниками Укртрансбезпеки...

Микола Поворозник

13.12.2017

Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні»...

Сергій Симонов

13.12.2017

Києву - пішохідну Бессарабку! Сьогодні на транспортній комісії в КМДА презентував пропозиції реконструкції...

Петро Пантелеєв

11.12.2017

У найближчі дні кияни отримають рахунки за послугу централізованого опалення за повний календарний...

Геннадій Пліс

08.12.2017

Великий здобуток для великого міста: інтереси Києва максимально враховані у головному фінансовому документі...

Юрій Назаров

08.12.2017

Kyiv Smart City оголошує набір до акселератора міських проектів. І якщо у вас...

Петро Порошенко

06.12.2017

Наші Збройні Сили – воїни миру, які встали на шляху російських військ, захистили...

Андрій Странніков

06.12.2017

Я переконаний, що створення комунального міського Центру нефрології та діалізу дозволить вирішити безліч...

Дмитро Давтян

05.12.2017

Міська влада розпочинає процес проектування транспортної розв’язки на примиканні вул. Старонаводницької та вул. Лаврської до...

Володимир Прокопів

04.12.2017

Наша взаємодія, яку ми офіційно закріпили у меморандумі, стане запорукою покращення загальної ситуації...

Марина Хонда

04.12.2017

Сьогодні демократія участі – це ключовий елемент доброго урядування та успішного розвитку міста....

Юрій Крикунов

04.12.2017

Прогресивне людство щороку 3 грудня відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, засвідчуючи цим,...

Вікторія Муха

29.11.2017

Київська громада не може залишатись осторонь і спостерігати як з мапи міста зникнуть...

Петро Порошенко

25.11.2017

Не визнавати Голодомор так само аморально, як і заперечувати Голокост.  Думаю, настав час...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

23.11.2017

Сьогодні відбувається конкурсний відбір на посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, який...

Володимир Бондаренко

23.11.2017

До кінця року будуть відремонтовані 143 ліфти. Про це сказав начальник Департаменту житлово-комунального...

Ганна Старостенко

21.11.2017

Київ має бути прикладом у реформуванні освіти, тому ця галузь вже 4 роки...

Що важливого відбулося в комунальній сфері столиці, які дії і рішення вплинуть на якість життя кожного киянина? Пропонуємо згадати рік, що минає. 1.Владою міста було прийнято стратегічне рішення про завершення угоди з ПАТ Київенерго і розпочато процес інвентаризації майна громади, яким користувалася компанія. Це майже 90 тисяч об’єктів рухомого і нерухомого майна. 2.Почався процес передачі об&...