ss

Як вирішити проблему заторів в Києві: пояснює мер Віталій Кличко і фахівці - автодорожники

09:40
12.10.2017
Як вирішити проблему заторів в Києві: пояснює мер Віталій Кличко і фахівці - автодорожники

Мер Києва Віталій Кличко пояснив, що треба зробити в місті аби вирішити проблему заторів. Про це він розповів у ефірі телеканалу «Прямий».

 -По-перше, треба навести лад із паркуванням. Водії часто кидають автівки, перекриваючи дві смуги руху. Вже 2 роки Верховна Рада не може ухвалити закон про паркування. Місто не має права евакуйовувати автомобілі, виписувати штрафи безвідповідальним водіям. Ми сподіваємося, що в другому читанні закон таки проголосують», – зауважив Віталій Кличко.

Іншим аспектом є будівництво перехоплюючих паркінгів на в’їздах у столицю. Мер впевнений, до цього місто прийде у найближчі роки.

Столична влада зі Світовим банком вивчає організацію ефективних маршрутів громадського транспорту, який зможе перевозити набагато більше пасажирів, не завантажуючи вулиці. Сюди варто віднести і скасування маршруток, які перевозять значно менше пасажирів, ніж автобуси та тролейбуси, але створюють навантаження на дороги.

Ще однією причиною утворення заторів, на думку Віталія Кличка, є велика кількість транзитного транспорту.  Столиця працює з Київською обладміністрацією над тим, щоб Велика Окружна була добудована. Це зменшить навантаження на наші вулиці,  сказав Віталій Кличко.

Столиці не вистачає доріг

-Столиці банально не вистачає доріг. Сьогодні щільність доріг вулично-дорожньої мережі в Києві одна з найнижчих в Європі, - пояснює у своєму блозі директор інституту «Київдормістпроект Володимир Воробйов. У середньому цей показник становить всього 2,5−3 кілометри доріг на квадратний кілометр міста, в той час як по Європі це приблизно 12, а в США — всі 20. Необхідно побудувати дороги-дублери, які б розвантажили існуючі автодороги. Але це потребує великих капіталовкладень, в міському бюджеті поки немає грошей.

Зараз у деяких колах всерйоз розглядають ідею платного в'їзду в центр Києва. Я не прихильник такої ініціативи, якщо йдеться про бюджетні дороги, якими ми користувалися завжди. Ця практика доречна для нових доріг, які побудовані за кошти інвестора.

Розширювати не дороги, а створювати дороги чи тонелі-дублери

Крім того, є ідея розширювати існуючі вулиці, але затори утворюються саме на перехрестях. Наприклад, розширюємо бульвар Тараса Шевченка, збільшуємо пропускну здатність перегону, але проблема не зникне. Цьому перегону необхідний дублер. Ми пропонували спорудити підземний тунель, ще з Лівого берега. Але це дороге будівництво і дорога подальша експлуатація. Європейський і китайський досвід показують, що тунелі-дублери, які виводять транспорт під землю, вирішують проблему заторів. Саме завдяки підземним тунелям в європейських містах безболісно для трафіку перекривають вулиці в центрі.

Нещодавно в Києві було прийнято рішення зробити вулицю Сагайдачного пішохідною. Як це перекриття вплине на транспортну ситуацію, можна буде сказати зовсім скоро, адже з вересня трафік в місті завжди збільшується. Нова вулиця, вільна від транспорту – це подарунок пішоходам, але не водіям, адже якщо десь потоки машин скорочуються, в іншому місці вони збільшуються, утворюючи затори. А поки в місті не вистачає доріг, перекривати вулиці, не пропонуючи альтернатив – неприпустима забаганка.

Нині ж ми йдемо на напівзаходи. Наприклад, у вересні з'явилася петиція, яка забороняє вантажному транспорту проїзд по Києву в години пік. Це - вимушений крок, до тих пір, поки в Києві немає Окружної дороги. Про необхідність будівництва такої дороги, яка з'єднає частини міста і виведе транзитний транспорт за його межі, давно говорять і в «Київдормістпроекті», і в урбаністичних спільнотах.

Жорсткі заходи проти неправильно припаркованих машин

Друга причина заторів — це, звичайно, відсутність паркінгів. Водії змушені паркуватися в непризначених для цього місцях, ускладнюючи трафік.

У  центрі Києва давно з'явилися платні паркінги. Практика показує, що необхідно будувати позавуличні паркінги, але будівництво й обслуговування платних паркінгів у Києві сьогодні —  нерентабельний бізнес. Доки не вирішиться питання евакуаторів і штрафів, люди будуть паркуватися безкоштовно і – незаконно. Я вивчав це питання в Гельсінкі і Лондоні, і проблеми паркінгу там вирішуються жорсткими законодавчими нормами.

З 10 серпня Київ почав перші кроки в цьому напрямку, перевівши оплату паркомісць у безготівковий розрахунок. За даними проекту «Чесне паркування», половина столичних водіїв не оплачує своє паркомісце. А поки платні паркінги порожніють, банкрутують, земля перепродається, а на їх місці виникають житлові комплекси, торгові та бізнес-центри. Заплутане коло: нам ніде паркуватися так, щоб не ускладнювати рух іншим, саме тому, що ми спочатку паркуємося нелегально і в недозволених місцях. Біля Центрального залізничного вокзалу стоїть пам'ятник ідеї платних парковок в Києві – двоповерхова підземна недобудова, яка вже 16 років є «притулком» для бездомних.

За даними КП «Київтранспарксервіс», у великих містах Європи кількість паркувальних місць у середньому становить близько 16-17% від кількості жителів міста. У Києві тоді має бути не менше 500 000 машиномісць, у той час як реально місто забезпечене ними лише наполовину.

Вирішення цієї проблеми передбачає Генеральний план розвитку Києва-2025 і Програма розвитку єдиного паркувального простору. Розробляючи транспортну частину Генплану, Інститут «Київдормістпроект» врахував необхідність будівництва підземних і наземних багаторівневих паркінгів у житлових масивах і біля транспортних пересадочних вузлів. Було передбачено створення шести таких вузлів за принципом міжнародної системи park & ride. Поки що цей план не реалізований.

Ще раніше, в 1986 році, в Києві створили перехоплюючі паркінги, які пропонували водіям залишити машини біля метро, щоб перетинати безпосередньо центр вже в підземці. Але тут ми наближаємося до третьої причини заторів: кияни просто не люблять громадський транспорт. Він некомфортний. Навіть метро в цьому плані лишає бажати кращого. Ціни регулярно зростають, але містяни не бачать поліпшень. Приватні перевізники-маршрутники не бачать конкуренції за пасажира, а тролейбуси, автобуси і трамваї – узагалі компетенція монопольного «Київпастрансу». Тоді як у тому ж Лондоні муніципальний перевізник обслуговує всього 1% пасажирів, решта віддається великим приватним компаніям. При цьому, місто залишає за собою право висувати свої умови до рухомого складу, тарифів за проїзд і обслуговування. Гроші за проїзд також йдуть до міського бюджету, а перевізникам дістається лише відсоток. А в Києві водії напіврозбитих «богданів» не забезпечують квитками пасажирів.

Більше простору для велосипедистів

Цілі співтовариства киян готові в принципі відмовитися від автомобільного транспорту на користь велосипедів. Кількість цих людей вже досить велика, щоб місто всерйоз зайнялося облаштуванням велодоріжок. Але поки розсікати на велосипедах по Києву небезпечно. А ми продовжуємо стояти в заторах.

Автоматизувати управління дорожнім рухом

І остання проблема пов'язана з організацією дорожнього руху в місті. У 1976 році Київ почав впроваджувати так звані «зелені хвилі». Це організація безперервного руху по магістралі, яка забезпечується синхронізацією світлофорів. Перша хвиля проходила через бульвар Дружби Народів, колишні вулиці Червоноармійську і Горького, з координацією руху по магістралях. У 1982 році «Київпроект» займався організацією таких хвиль на 96 перехрестях Києва. Систему впровадили через чотири роки. Але кожен водій знає, що зараз проїхати на всіх перехрестях Києва на зелене світло неможливо. Тому що систему потрібно грамотно експлуатувати. Пройшли роки, механізм не витримує навантаження, київські контролери працюють із похибками в часі, світлофори ламаються, рух на перехрестях йде вроздріб. А при правильній організації затори на світлофорах залишилися б в минулому: вони просто не встигали б виникати!

«Зелені хвилі» – це тільки перший рівень автоматизованої системи управління дорожнім рухом. І поки ми намагаємося розібратися з ним, в світі вже використовуються механіки п'ятого рівня. Світлофорні об'єкти за кордоном облаштовані такою кількістю датчиків, яка дозволяє регулювати трафік максимально точно й позбавити місто заторів без необхідності розвантажувати дороги багаторівневими розв'язками.

Що треба зробити

Якщо планомірно зайнятися вирішенням дорожніх проблем – вивести транзитний транспорт за межі міста, з'єднати райони без необхідності перетинати центр, зайнятися будівництвом велодоріжок, облаштуванням паркінгів і системою контролю за порушниками, переглянути політику організації пасажирського трафіку й модернізувати саму систему руху – Київ стане комфортним містом для водіїв і пасажирів, а сам зовнішній вигляд столиці буде привабливішим і дружелюбнішим. Треба створити ту організаційно-юридичну базу, яка дозволить, зокрема, проводити експерименти в області організації дорожнього руху до прийняття змін до будівельних норм.

Налагодити координацію руху. У той час, як в Дубаї автомобільні дороги будуть генерувати електроенергію і роздавати wi-fi, ми в Києві не можемо синхронізувати світлофори! Вирішити проблему досить просто: потрібно перерахувати інтенсивність трафіку і зробити зміни в циклах світлофорного регулювання, налагодивши зелену хвилю.

Одне з головних завдань - зрозуміти точну кількість автомобілів у Києві. Раніше за допомогою Європейського банку реконструкції і розвитку ми розробляли Паркувальну стратегію Києва. Тоді в місті було 1 200 000 машин. Треба боротися з нелегальними паркінгами. Переклад на безготівковий розрахунок – це хороший крок, але ми як і раніше не вирішуємо проблему заторів, якщо в Києві ще достатньо місць, де можна припаркуватися безкоштовно.

 

374

Володимир Прокопів

17.10.2017

Ми розраховуємо, що саме Київ стане одним з перших українських міст, якому вдалося...

Віталій Кличко

17.10.2017

Cтолична влада робить усе, щоб подвиг наших Праведників не забували, а майбутні покоління...

Уляна Супрун

17.10.2017

Ми віримо, що Верховна Рада ставить у пріоритет життя та здоров’я громадян, а...

Андрій Андрєєв

12.10.2017

І все ж знаходяться нахаби, які нехтуючи цими правилами, от так просто стають...

Олександр Спасибко

11.10.2017

Роботи щодо збереження, дослідження, консервації та музеєфікації ділянки прибережного кварталу XI-XII століть здійснюються...

Олександр Фінчук

11.10.2017

Будь-який житель Києва в режимі реального часу зможе бачити постійно оновлені дані показників...

Юрій Луценко

10.10.2017

Наразі вдалося встановити всіх учасників. Передаємо до суду матеріали по вбивству Вороненкова за...

Микола Поворозник

10.10.2017

Буде створена єдина структура управління, що не матиме відношення до комерційних організацій. Такий...

Петро Пантелеєв

10.10.2017

Підключення тепла почнеться коли середньодобова температура протягом трьох днів складатиме нижче +8 градусів

Геннадій Пліс

02.10.2017

Громадський бюджет – один із найбільш успішних наших реалізацій. Суттєвим кроком вважаю налагодження...

Сергій Симонов

02.10.2017

Отримав кілька повідомлень про те, що під час оплати парковки, не вдалося скористатися...

Діана Попова

02.10.2017

Київський театр Оперети відкриває сьогодні свій 83-й сезон, але вже дивує своїх глядачів...

Олександр Вовченко

02.10.2017

Для того, щоб Київ заговорив державною потрібно зробити українське слово модним. До цієї...

Геннадій Пліс

02.10.2017

Громадський бюджет – один із найбільш успішних наших реалізацій. Суттєвим кроком вважаю налагодження...

Юрій Назаров

28.09.2017

У Києві на базі ГІОЦ створили інформаційну систему “Реєстр територіальної громади Києва”. Київрада...

Світлана Козловська

28.09.2017

Залишились лічені дні до завершення сезону фонтанів у Києві! Вже з 1 жовтня...

Петро Порошенко

28.09.2017

Новий закон «Про освіту» відкриває шлях до довгоочікуваної системної реформи, адже освіта –...

Вікторія Муха

28.09.2017

На  засіданні постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутатами...

Андрій Странніков

28.09.2017

Субвенція з державного бюджету на освіту значно занижена.  І це при тому, що...

Олексій Резніков

25.09.2017

У столиці достатньо активних організацій, які мають певні здобутки у реалізації проектів, спрямованих...

Марина Хонда

25.09.2017

У Києві відзначать найкращі реалізовані ініціативи від громадських організацій. Цей перший крок до...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

25.09.2017

Розшукуємо п`ятьох фахівців, які готові допомагати нам працювати над забезпеченням гендерної рівності в...

Тетяна Меліхова

20.09.2017

На звернення ошуканих інвесторів запропонувала членам комісії Київради з питань архітектури, містобудування та...

Дмитро Білоцерковець

19.09.2017

На вихідних співробітники поліції затримали злодіїв, які перевозили в Mercedes 14 кришок від...

Петро Пантелеєв

19.09.2017

Рішення й проекти, що не мають підтримки громади - приречені. Ми повинні розвивати...

Володимир Гройсман

19.09.2017

15 вересня ми внесли в Парламент закон про бюджет на 2018 рік. Це...

Владислав Михайленко

14.09.2017

Тривалий час в місті Києві існувала законодавча колізія. Згідно чинного законодавства, алкогольні напої...

Артем Стельмашов

12.09.2017

Останнім часом кількість "зради" в фейсбуці зашкалює. Щоб трохи додати позитиву, вирішив додати...

 Як інформує Київенерго, згідно з розпорядженням КМДА, подача теплоносія до житлових будинків повинна була розпочатися 16 жовтня, якщо протягом трьох діб середня добова температура повітря не перевищуватиме 8°С.   Подача тепла до будинків   У зв’язку з тим, що погода на цьому тижні тепла, подачу тепла до будинків «Київенерго» розпочи...