ss

Як реформування ринку електроенергії вплине на платіжки киян?

10:03
16.11.2017
Як реформування ринку електроенергії вплине на платіжки киян?

Ухвалений півроку тому закон про ринок електроенергії, як випливає з його перехідних положень, реально запрацює через два роки. Однак реформа електроенергетичної галузі в Києві вже стартувала. Днями столичний енергетичний монополіст «Київенерго» оголосив про свою реорганізацію: на вимогу нового закону до кінця 2018-го з однієї буде створено дві нові компанії. Перша займатиметься розподілом електроенергії і експлуатацією електромереж, інша – постачанням електрики. На кшталт «Київгазу» і «КиївГазЕнерджі» після ухвалення аналогічного закону про ринок газу.

Структурна реорганізація ПАТ «Київенерго» не вплине на процес повернення теплового господарства, зокрема двох ТЕЦ, заводу «Енергія» та інших об’єктів, в управління містом, заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

 Як реформа ринку електроенергії позначиться на сумах у платіжках киян, «Вечірці» роз’яснив Володимир Євдокімов, радник Віце-прем’єра з питань енергетики, керівник постійно діючої робочої групи Координаційного центру із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії, який нещодавно був створений при Кабміні якраз для напрацювання необхідних нормативно-правових підзаконних актів цієї реформи.

- У нас донині існував дуже вузький ринок електроенергії. Ринок з єдиним покупцем – держпідприємством «Енергоринок». Це ДП купує всю електрику і продає постачальним компаніям за тарифами, встановленими НКРЕКП. У Європі, куди ми йдемо, таких ринків немає. У новому законі запроваджується справді ринкова модель відносин – споживачу надається можливість купувати електрику безпосередньо у виробника.

- Кажуть, що киянам продаватимуть дорогу електроенергію, вироблену на теплоелектростанціях, адже в Києві аж три ТЕЦ…

- Це неправда. І так не вийде, якби це навіть хтось хотів зробити. ТЕС виробляють тільки сорок відсотків всієї української електрики, яка як у нас, так і в Європі, здебільшого працює на покриття пікових навантажень для всіх категорій споживачів.

- Володимире Анатолійовичу, як зміняться платежі за світло?

- Важко пророчити, що буде через два роки. Але можу сказати точно: люди платитимуть реальну ціну, яка сформується на ринку. Адже НКРЕКП не встановлюватиме тарифів на електрику. Ринок має сам врегулювати її вартість. І ніхто більше не спекулюватиме, що хтось комусь встановив несправедливий тариф. А уряд має цивілізовані механізми впливу на ціноутворення навіть у ринкових умовах. Крім того, є інструменти соціального захисту певних категорій населення, якщо ціна буде непосильною для них.

Зрештою, коли економіка розвиватиметься, оптимізуватимуться витрати, галузь модернізується, то вартість виробництва і транспортування електроенергії не зростатиме.  

Та допоки ринок лише формуватиметься, то буде важко спрогнозувати, які будуть ціни, і це може вплинути на кінцевого споживача і, в першу чергу, на побутового. Так, ціни обов’язково повинні економічно обґрунтовуватися, але для цього необхідний перехідний період, слід уникнути різкого зростання цін на початковому етапі відкриття ринку.

- Як можна розвивати конкурентний ринок, коли майже вся електрогенерація перебуває під державною опікою?

- Навіть у країнах Європи на ринку електрики є великі монополісти. Наприклад, у Франції дві третини електроенергії – атомна, яка перебуває у державній власності. Як і в нас – 55 відсотків виробництва електрики належить державі. Але розвиватиметься конкуренція, яка знижуватиме монопольні ціни.

- До багатоповерхівки на триста квартир - єдина електрична лінія. Я хочу в одного виробника купувати струм, а сусід в іншого. Як технічно ми можемо помиритися на ринку, де один шлях подачі товару?

- Шлях подачі товару – це функції розподільчої компанії, яка справді одна, монопольна. Вона у власності має тільки мережі і отримує кошти лише за їх утримання, обслуговування. Ціни за її послуги й надалі регулюватиме НКРЕКП. Але ця компанія мусить надати доступ до своєї мережі всім постачальникам. У одному будинку може бути хоч десять-двадцять постачальників.

- Тобто кожен зі споживачів багатоквартирного будинку сам обиратиме, у якого постачальника купувати електрику. А оплачуватиме йому залежно від частки свого споживання за лічильником?

- Це непроста технологічна схема, але приблизно так. Такі розрахунки дадуть споживачеві можливість побачити, скільки коштує, власне, сама електрика і скільки розподілення, тобто обслуговування мереж.

- Тобто має бути окрема абонплата за приєднання до мереж, впровадження якої в ході «газової реформи» викликало обурення у населення і політиків?

- У цій темі потрібно менше політики і популізму. Кожен говорить: я збудував мережу, віддав і нічого не повинен платити. Але ніхто кошти не бере за саму мережу, оплачуються лише послуги з обслуговування цієї мережі, її ремонт, модернізація. Люди, які забезпечують вам надійне постачання електроенергії чи газу, мають отримувати зарплату. А споживач повинен бачити у платіжці все, за що сплачує: ця цифра - сума вартості спожитої нею електрики як товару, а ця – вартість послуги з транспортування цього товару та утримання в належному стані мережі. Ці різні суми відповідно йдуть в різні компанії.

- Подейкують, що закон про ринок електроенергії відчиняє двері для приватизації ГЕС і АЕС. Чи безпечно віддавати такі об’єкти у приватні руки?

- Об’єкти критичної інфраструктури – атомні і гідростанції, деякі високовольтні мережі не підлягають приватизації, а залишаться у державній власності. Їм можуть лише корпоратизувати, залучивши кошти для розвитку. Так, наприклад, працює атомна енергетика Франції. Приватний бізнес матиме на цих підприємствах не частку власності, а частку доходу компанії відповідно до вкладених у її розвиток кошів.

- Сьогодні лунає ідея, зокрема й з урядових кабінетів, знову повернути місцевій владі повноваження з формування тарифів на тепло і гарячу воду. Але як у мерії можуть здешевити послугу з теплогенерації, яка більш як на 70 відсотків залежна від вартості газу, ціну на який уряд підняв до небес?

- Знизити тарифи на тепло і гарячу воду можна лише одним чином: якщо місцева влада має у своєму бюджеті додаткові кошти, то може покрити за їх рахунок різницю між ринковою ціною і встановленим нею тарифом. Місцева влада також може вплинути на ціну, урізавши підприємствам теплоенерго програму розвитку: якщо не хочуть розвивати мережі, перекладати труби, то тоді тариф буде меншим. Перекладання повноважень з тарифоутворення на місця спонукатиме місцеву владу шукати гроші, інвестиції у модернізацію галузі і оптимізацію затрат.

- У Києві майже сто відсотків будинків з лічильниками тепла. А труби - діряві. Чи правильно, що кинулись передусім встановлювати прилади обліку, а не міняти мережі?

- Щоб починати заходи з енергоощадності, потрібно було спершу порахувати, скільки насправді споживається енергоресурсів. Якщо кінцевий споживач не знає, скільки споживає, то й не розуміє, за що він платить, а, отже, не довіряє рахункам і не намагається економити. За таких умов він ніколи не буде займатися енергозбереженням.

Нагадаємо, яка найстрашніша проблема опалювального сезону в Києві за версією «Київенерго».

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.

933

Ганна Старостенко

15.12.2017

Прийняли до розгляду проект бюджету Києва-2018: освіта спільно з охороною здоров'я та соцзахистом...

Володимир Бондаренко

15.12.2017

Київрада підтримала проект рішення про надання фінансової підтримки у розмірі 80,4 млн. грн....

Віталій Кличко

14.12.2017

Цього року ми зробили немало з того, що обіцяли. І Київ – з...

Олександр Спасибко

14.12.2017

У столиці розпочали підготовку до будівництва дитячого садочка на бульварі Вацлава Гавела, 81-А...

Петро Пантелеєв

15.12.2017

Київ бере на себе завдання закриття та забезпечення рекультиваційного утримання полігону № 5....

Віктор Черній

14.12.2017

Уже у перший день роботи нового ваговимірювального на Великій Кільцевій дорозі співробітниками Укртрансбезпеки...

Микола Поворозник

13.12.2017

Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні»...

Сергій Симонов

13.12.2017

Києву - пішохідну Бессарабку! Сьогодні на транспортній комісії в КМДА презентував пропозиції реконструкції...

Геннадій Пліс

08.12.2017

Великий здобуток для великого міста: інтереси Києва максимально враховані у головному фінансовому документі...

Юрій Назаров

08.12.2017

Kyiv Smart City оголошує набір до акселератора міських проектів. І якщо у вас...

Петро Порошенко

06.12.2017

Наші Збройні Сили – воїни миру, які встали на шляху російських військ, захистили...

Андрій Странніков

06.12.2017

Я переконаний, що створення комунального міського Центру нефрології та діалізу дозволить вирішити безліч...

Дмитро Давтян

05.12.2017

Міська влада розпочинає процес проектування транспортної розв’язки на примиканні вул. Старонаводницької та вул. Лаврської до...

Володимир Прокопів

04.12.2017

Наша взаємодія, яку ми офіційно закріпили у меморандумі, стане запорукою покращення загальної ситуації...

Марина Хонда

04.12.2017

Сьогодні демократія участі – це ключовий елемент доброго урядування та успішного розвитку міста....

Юрій Крикунов

04.12.2017

Прогресивне людство щороку 3 грудня відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, засвідчуючи цим,...

Вікторія Муха

29.11.2017

Київська громада не може залишатись осторонь і спостерігати як з мапи міста зникнуть...

Петро Порошенко

25.11.2017

Не визнавати Голодомор так само аморально, як і заперечувати Голокост.  Думаю, настав час...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

23.11.2017

Сьогодні відбувається конкурсний відбір на посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, який...

Ухвалений півроку тому закон про ринок електроенергії, як випливає з його перехідних положень, реально запрацює через два роки. Однак реформа електроенергетичної галузі в Києві вже стартувала. Днями столичний енергетичний монополіст «Київенерго» оголосив про свою реорганізацію: на вимогу нового закону до кінця 20...