EUR: 29.16
USD: 27.42

Як наші предки відзначали Святий Вечір

07:38
06.01.2017
Як наші предки відзначали Святий Вечір

Ні для кого не секрет, що  для нашого народу  Святвечір (6 січня) традиційно вважається одним із найголовніших  зимових свят. Однак багато цікавих традицій, пов’язаних з цим днем, на жаль, відійшло у минуле. Саме тому "Вечірка" і вирішила підготувати для вас, шановний читачу, матеріал про те, як наші пращури відзначили згадане свято.

 

Приготування до свята

Як і у наш час, Святвечору передував ретельний період підготовки. Головна роль у цій справі, само собою, відводилася господиням.

Від самого ранку  жінки варили кутю (обов’язково у новому горщику)  і  пекли калачі та пиріжки, щоб на Різдво було чим частувати колядників.

Загадом на святвечір мало бути 12 страв, оскільки річне коло становить дванадцять місяців.

У різних регіонах обрядова їжа мала свої відмінності: у Карпатах та на Поліссі переважали грибні, овочеві та рибні страви; на Подніпров’ї, Полтавщині та півдні України на столі було приступно чимало страв з борошна – млинці з варениками, ягодами, сливами тощо.

Традиційними ж  для усієї України були наступні страви: горох, квасоля, капусняк, риба, мед, узвар, вареники та вже згадана кутя.

Проте одним куховаренням приготування до свята не обмежувалося. У кожному українському регіоні склалися свої  «святвечірівські» традиції .

Так, волиняни напередодні Різдва мастили хатню долівку, вносили оберемок сіна й стелили його під столом. Сіно мало пролежати там до Водохреща. Гарною ознакою було, якщо в ньому проспав пес або кіт.

У західних областях України вносили до хати плуга, або ярмо, столярське приладдя, а в  інших регіонах випікали тістечка у формі господарського ренаменту, обрядовий хліб – василі , який також ставили на покуть ( місце в правому куті за столом під образами)

До речі про покуття: цьому місцю завжди приділяли додаткову увагу. Тут встеляли лаву найкращим сіном, ставили сплетену з жита квітку  або необмолочений сніп (дідух, колядник, коляда)

 І ось, усі приготування були нарешті завершувалися. Усі члени родини переодягалися у чистий святковий  одяг, чекали на сходження першої зірки та сідали за стіл.

 

Застілля

Першим займав місце господар, а за ним і інші члени родини. Вставши, глава сімейства пропонував пом’янути покійників і запросити їх на Святвечір. З цією метою, для них звільнялися місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви і клали ложки.

Якщо в хаті нехтують цим звичаєм, то померлі не зайдуть, а стоятимуть  під вікнами, і це згубно вплине на життя усієї  родини, на врожайність. Тому померлих все ж таки згадували

Після читання молитви, Господар поіменно називав небіжчиків, приказуючи: «Хто вмер, той в ямі, а хто живий, той з нами», чи "Царство їм небесне, хай легенько лежиться, а нам легко живеться".

Наступну молитву присвячували живим: їм зичили здоров`я та щастя. Після цього господар брав свічку та миску з кутею і, поклонившись до чотирьох кутів, передавав страву дружині.

Перед тим, як почати їсти, голова сім’ї  брав ложку куті та підкидав її до стелі – "на приплід". Скільки зерняток прилипало до стелі – стільки у новому році мало з’явитися живності у господарстві.

 

Після вечері

По завершенні вечері діти відносили обрядову їжу своїм хрещеним та бабам-пупорізкам.

А після прибирання зі столу та миття посуду, усі члени родини умивалися перед сном, щоб не діяло наврочування злих людей – і витиралися рушником з  червоним візерунком – щоб протягом року бути «червоним» (здоровим).

Незабаром мало настати Різдво.

Нагадаємо, як жили кияни у добу Середньовіччя ?   та Багата кутя: способи приготування, звичаї та символізм.

 

Список використаної літератури

1. Борисенко В. Українська етнологія. – К.: Либідь, 2007. – С. 258-259.

2. Сметана І.І.  Ілюстрована енциклопедія українського народу: звичаї, свята, традиції. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. –  С. 315-320.  

655
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Конкурс короткої прози про сучасний Київ і киян
Киян запрошують взяти участь у конкурсі короткої прози «Як тебе не любити…». Головний задум розробників – залучити до участі у конкурсі майстрів малої прози, які можуть показати принади сучасного Києва, розказати історії людей, закоханих у Київ.  На розгляд приймаються раніше не опубліковані короткі оповідання українською мовою про: сучасний Київ та сучасних киян; о...