ss

Унікальна лабораторія КПІ: безкоштовні ЗD-принтери для студентів

15:01
13.06.2017
Унікальна лабораторія КПІ: безкоштовні ЗD-принтери для студентів

Сьогодні поширеним є стереотип про те, що наука остаточно перетворилася на розвагу для невдах. Досвід показує, що такі песимістичні настрої панують навіть серед науковців. Втім, не всі опускають руки та полишають благородну справу просвітництва заради заробітку насущного хлібу.

Так, в легендарному Київському політехнічному інституті на повну потужність функціонує унікальна науково-технічна лабораторія «Lampa», де студенти вдосконалюють навички практичної інженерії. В цьому році цей проект став переможцем конкурсу в рамках Бюджету участі.

Для того, щоб краще зрозуміти, чим саме займаються майбутні українські інженери та як їм вдалося отримати підтримку муніципального бюджету, журналіст «Вечірки» зустрівся з керівником проекту Євгеном Коротким.

– Розкажіть нашим читачам, чим саме займається ваша лабораторія?

– Наша лабораторія створена для вивчення електроніки: від її основ до дійсно серйозних та складних речей – як правило, практичного характеру, тобто розробка студентами власних проектів та прототипів. Більшість абітурієнтів, що вступають до політеху, не глядячи, йдуть в IT-галузь, адже вважають, що там дуже високі зарплати. Втім, наразі на ринку праці виник високий запит саме на досвідчених інженерів-електронників. Звісно, навчити студента професійно працювати зі складними мікросхемами без практичної бази просто неможливо. Необхідне спеціальне обладнання. Саме для цього й була створена Fab Lab «Lampa».

– Ваша лабораторія – єдиний подібний заклад в столиці чи у неї є «конкуренти»?

– Наразі в Києві працює декілька подібних хабів зі складним обладнанням. Але такі центри є переважно приватними, а отже за користування ними необхідно платити. Самі розумієте, що студенти – народ специфічний, зайвих коштів ніхто не має. Ті лабораторії, що базуються на території київських університетів, переважно є закритими, доступ студентів інших вишів до них неможливий.

Для якісного навчання саме студентів КПІ нам була потрібна власна лабораторія. Крім того, близькість розташування такого Fab Lab до безпосереднього місця навчання спонукає багатьох приєднуватися виключно із цікавості. У нас існує залізне правило: ми працюємо виключно на волонтерських засадах та не беремо гроші за користування приміщенням та обладнанням.

– Ви й раніше реалізовували на базі КПІ подібні проекти?

Так, але ми не мали власного приміщення. Тобто ми мали аудиторію, яку нам надавав студентський простір «Belka», де ми проводили лекції та семінари. Але нам не вистачало місця для практичних занять. Саме з цією метою ми домовилися із керівництвом політеху про безстрокову оренду одного із читальних залів університетської бібліотеки.

Ми одразу пояснили, що тут буде працювати спеціальні технології, зокрема ЗD-принтери. Спочатку подібні перспективи лякали керівництво університету, всі уявляли тут міні-завод із працюючими станками. Але згодом нам вдалося пояснити, що прилади, які ми тут встановимо, не стануть загрозою університетській бібліотеці. Приміщення залишилося за нами.

– Що спонукало Вас подати свій проект на фінансування Громадського бюджету?

Як я вже казав, нам потрібне якісне обладнання. Крім того, нам треба провести за власні кошти ремонт приміщення, в якому буде розміщено лабораторію. А це нестиме серйозні витрати. Звісно, Громадський бюджет – не єдине джерело інвестицій. Багатьом технологічним компаніям, зокрема й світового рівня, потрібні професійні інженери.

До нас приїздять науковці та технарі із провідних західних країн, із Кремнієвої долини. Вони приємно здивовані рівнем освіти у КПІ. Єдине, на чому наголошують – на слабкій матеріальній базі. Багато хто зацікавлений її вдосконалити.

– Тобто перемога в конкурсі Громадського бюджету не суттєво вплинула на фінансування лабораторії «Lampa»?

Звичайно вплинула! Ми отримали додаткові гроші, які можемо якісно використати на підготовку приміщення. Придбання та встановлення обладнання профінансують інші інвестори, а от ремонт у приміщенні бібліотеки КПІ відбудеться за гроші, отримані в рамках Бюджету участі.

– Під час конкурсу багато хто скаржився на те, що перемога проектів політеху – результат використання адмінресурсу. Спростуєте це твердження?

Люди, які так вважають, зовсім не розуміють, що таке КПІ. Для тих, хто вчився у політесі, підтримка рідного університету і «своїх» є частиною життя. Тож, не дивно, що ми перемогли у конкурсі. Наскільки мені відомо, випускники КПІ, які працюють в більшості столичних ІТ-компаніях, агітували своїх співробітників голосувати за університетські проекти.

Втім, така агітація все одно була зайвою, адже переміг дух команди та почуття патріотизму політехівців у ставленні до власної альма-матер. Отже, завдяки такій співпраці, найближчим часом матимемо власну унікальну технологічну лабораторію із ЗD-принтерами, доступну для всіх студентів.

Нагадаємо, міфи та реальність: чи існує загроза від антен.

1290

Віталій Кличко

14.12.2017

Цього року ми зробили немало з того, що обіцяли. І Київ – з...

Олександр Спасибко

14.12.2017

У столиці розпочали підготовку до будівництва дитячого садочка на бульварі Вацлава Гавела, 81-А...

Віктор Черній

14.12.2017

Уже у перший день роботи нового ваговимірювального на Великій Кільцевій дорозі співробітниками Укртрансбезпеки...

Микола Поворозник

13.12.2017

Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні»...

Сергій Симонов

13.12.2017

Києву - пішохідну Бессарабку! Сьогодні на транспортній комісії в КМДА презентував пропозиції реконструкції...

Петро Пантелеєв

11.12.2017

У найближчі дні кияни отримають рахунки за послугу централізованого опалення за повний календарний...

Геннадій Пліс

08.12.2017

Великий здобуток для великого міста: інтереси Києва максимально враховані у головному фінансовому документі...

Юрій Назаров

08.12.2017

Kyiv Smart City оголошує набір до акселератора міських проектів. І якщо у вас...

Петро Порошенко

06.12.2017

Наші Збройні Сили – воїни миру, які встали на шляху російських військ, захистили...

Андрій Странніков

06.12.2017

Я переконаний, що створення комунального міського Центру нефрології та діалізу дозволить вирішити безліч...

Дмитро Давтян

05.12.2017

Міська влада розпочинає процес проектування транспортної розв’язки на примиканні вул. Старонаводницької та вул. Лаврської до...

Володимир Прокопів

04.12.2017

Наша взаємодія, яку ми офіційно закріпили у меморандумі, стане запорукою покращення загальної ситуації...

Марина Хонда

04.12.2017

Сьогодні демократія участі – це ключовий елемент доброго урядування та успішного розвитку міста....

Юрій Крикунов

04.12.2017

Прогресивне людство щороку 3 грудня відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, засвідчуючи цим,...

Вікторія Муха

29.11.2017

Київська громада не може залишатись осторонь і спостерігати як з мапи міста зникнуть...

Петро Порошенко

25.11.2017

Не визнавати Голодомор так само аморально, як і заперечувати Голокост.  Думаю, настав час...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

23.11.2017

Сьогодні відбувається конкурсний відбір на посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, який...

Володимир Бондаренко

23.11.2017

До кінця року будуть відремонтовані 143 ліфти. Про це сказав начальник Департаменту житлово-комунального...

Ганна Старостенко

21.11.2017

Київ має бути прикладом у реформуванні освіти, тому ця галузь вже 4 роки...

Ухвалений півроку тому закон про ринок електроенергії, як випливає з його перехідних положень, реально запрацює через два роки. Однак реформа електроенергетичної галузі в Києві вже стартувала. Днями столичний енергетичний монополіст «Київенерго» оголосив про свою реорганізацію: на вимогу нового закону до кінця 20...