EUR: 29.16
USD: 27.42

У пошуках дільничного, або Чому наша поліція продовжує працювати по-старому?

11:21
20.10.2016
У пошуках дільничного, або Чому наша поліція продовжує працювати по-старому?

Про реформи в МВС сьогодні не говорить хіба що той, хто про них нічого ніколи не чув. Хоча поліцейське начальство запевняє нас в успішності діяльності свого дітища – патрульної поліції, злочинність у Києві зростає. Причину цього чимало експертів бачать у недосконалості інституту дільничних інспекторів. Прийняти або спростувати цю версію на одній конкретній дільниці одного конкретного району столиці й вирішила «Вечірка».
У ВІДПОВІДЬ – БЕЗДУШНИЙ ГОЛОС АВТОВІДПОВІДАЧА
Завдання редакції було простим: зустрітися з дільничним, поговорити про проблеми та, звісно, про анонсовані реформи в поліції. Вирішив далеко не ходити, а познайомитися з «господарем» одного з дарницьких мікрорайонів, у якому я мешкаю на проспекті Петра Григоренка, 13. Та не так сталося, як гадалося.
Перший день пошуків минув марно: консьєржки про нашого дільничного нічого не знають, відповідної інформації на дошках оголошень біля будинків або не було, або ж вона виявилася безнадійно застарілою.
Добре, що живемо в пору Інтернету, – на веб-сайті «Національна поліція. Київ» знайшов сторінку Дарницького управління поліції. Далі у розділі «Дільничні інспектори поліції» спробував знайти свій будинок, а відтак і прізвище дільничного. Номерів будинків було багато і різних, але номера 13, на жаль, не було. Оперативно з’ясувати це телефоном, вказаним на сайті, теж не вдалося.
Тож я вирушив на вулицю Олександра Кошиця – до районного управління поліції. Там, у секторі дільничних, довідавшись хто я і звідки, повідомили – нашу дільницю обслуговує старший лейтенант поліції Андрій Болховітін. Пощастило розжитися його номером мобільного, а ще й адресою розташування дільничного пункту поліції – вулиця Анни Ахматової, 13-В. Вирішив, що краще буде познайомитися з представником поліції в реальній службовій обстановці під час прийому громадян. І пошкодував, бо прийому цього дня не було: дільничний напередодні погодив з керівництвом свою відсутність на робочому місці за сімейними обставинами. Але ж люди, які прийшли на прийом, про це, звісно, не знали. Мої ж спроби зателефонувати дільничному на мобільний щоразу наштовхувалися на бездушний голос автовідповідача: «Залишіть своє повідомлення після звукового сигналу…» (як пояснив потім офіцер, цим телефонним номером він вже давно не користується. – Авт.).
ОДИН ЗА ВСІХ
Наступного дня зранку я знову приїхав до райуправління, і очікувана зустріч з дільничним таки відбулася.
Старший дільничний Андрій Болховітін, – коротко відрекомендувався він.
Молоде обличчя та щира посмішка мимоволі налаштували мене на позитив. І скажу чесно, якісь неприємні враження від учорашніх пошуків дільничного зникли – залишилася звична фахова цікавість і бажання зрозуміти, розібратися у тій справі, яку виконує мій співрозмовник.
Дільничним інспектором він працює шість років. Відповідаючи на запитання щодо території обслуговування, офіцер помітно пожвавішав і сказав ключову фразу: «Це дуже наболіле питання! Територія надзвичайно велика…». Відтак дістав аркуш чистого паперу і почав креслити схему вулиць з номерами будівель мікрорайону. В межах, позначених проспектом Григоренка, кутом вулиці Здолбунівська, Драгоманова, Ахматової… З того, як він орієнтується у вулицях і номерах багатоповерхівок, у інфраструктурі району, можна робити висновок – знає дільницю, як свої п’ять пальців. Хоча дійсно територія неймовірно велика. Лише житлових будинків близько восьми десятків. А мешканців, за приблизними підрахунками, десь тисяч 70!
Старими нормами було визначено, що на одного дільничного припадає до 3 тисяч мешканців. Територія, нині закріплена за Болховітіним, раніше була поділена на п’ять дільниць і обслуговували її… п’ятеро дільничних.
– На сьогодні так склалося, що цією територією опікуюся я один, – каже Андрій Юрійович. – І дільничний пункт поліції теж один...
Пояснити такий стан справ мій співрозмовник не зміг. І натяків на труднощі процесу реформування теж не підтримав. З іншого боку, такою «глобалізацією» пояснив вчорашній прокол щодо прийому громадян.
Але ж замінити нікому! – вигукує дільничний. – Скажімо, сьогодні – п’ятниця – о дев’ятій ранку я заступив на добове чергування. А завтра вранці маю бути на дільничному пункті на плановому прийомі. Як фізично це зробити?..
ПЕРЕКОСИ РЕФОРМУВАННЯ?
Безумовно, служба дільничного з такими «володіннями» не може бути простою. І один день ніколи не схожий на інший. Але Болховітін завжди прагнув, за його словами, якось впорядкувати і систематизувати свою роботу. І сьогодні це робить, хоча дається така систематизація непросто. Зазвичай зранку прибуває до районного управління за матеріалами, які надійшли від громадян за минулу добу і потребують виконання. Далі відбувається «налагодження контактів» з метою надання відповідної допомоги, спілкування в дільничному пункті та за місцем проживання.
Такий обхід та збір матеріалу, зважаючи на відсутність службового транспорту, займають левову частку робочого часу інспектора. По ходу відбувається виявлення на території дільниці різних адмінпорушників, проведення з ними певної попереджувальної роботи, реагування на якісь зловживання...
Я поцікавився, скільки ж отримує дільничний офіцер поліції за свою службу в напруженому режимі ненормованого робочого дня, однак мій співрозмовник знітився і не виявив особливого бажання обговорювати це делікатне питання. Та після наполягання все ж відповів – 4700 гривень. Як відомо, на початку реформи в органах МВС міністр Арсен Аваков казав, що для дільничних зарплата буде щонайменше 6000 гривень.
– Нічого поганого про старшого дільничного Андрія Болховітіна сказати не можу. Якщо оцінювати його діяльність за головними показниками роботи, то він за рейтингом – п’ятий, – каже в.о. начальника сектора дільничних офіцерів поліції Дарницького райуправління Роман Сочка.На території, де проживають 70 тисяч громадян, нормально працювати одному дільничному фізично неможливо. Погоджуюся з цим... Але у нас розпочалося реформування, з яким і пов’язані такі «перекоси та диспропорції». Цей процес не може бути миттєвим. Маємо робити щось для поліпшення ситуації і мусимо трохи потерпіти. Раніше у нас було 98 посад дільничних. Іншими словами, по чотири офіцери на адміністративні зони. Вони дійсно «перекривали» той показник щодо кількості населення, який фізично могли охопити. Після того, як певна категорія працівників управління була звільнена або ж пішли на пенсію, новим штатом визначено 76 дільничних офіцерів – 16 посад у нас «некомплект», а реально в лавах на сьогодні 25 інспекторів на 14 адміністративних зон...
***
До речі, не для преси, багато столичних дільничних поліції відверто заявляють, що після атестації стимулу «лізти зі шкіри геть» у них як не було, так і немає. Адже в їх роботи мало що змінилося, зарплата істотно не виросла, а вимоги лише збільшилися... Ось і працюють по-старому.



ДО УВАГИ МВС!
Що непокоїть інспекторів
Робочий день дільничного, як і раніше, так і зараз, триває понад 12 годин на добу, а робота вихідними залишається радше правилом, ніж винятком. Обіцяна оптимізація робочого графіка існує хіба що на папері – у звітах для начальства.
Ще одне зло, яке не дає дільничним виконувати свої прямі обов'язки, – це стояння на різних заходах, яке чомусь називається «охороною громадського порядку».
Про нові підходи до форм і методів роботи та обсяги робочого навантаження дільничні інспектори тільки мріють. Тому що не раз переконувалися, що реформування правоохоронної системи відбувається тільки в уяві міністерських чиновників.



ДО РЕЧІ
Що обіцяв міністр
«Дільничному ми хочемо передати додаткові функції, попередньо прийнявши закон про кримінальні проступки. Після цього він частково перетвориться на детектива. Тобто, якщо вкрадуть, наприклад, курку, він не повинен викликати оперативну групу. Спецгрупи залучатимуться тільки в разі серйозного злочину», – заявив у липні 2015 року міністр МВС Арсен Аваков.
Коли міністр торік розповідав про нове оснащення і зарплати дільничних інспекторів, вони не дуже в це вірили, і, на жаль, далі гучних заяв справа не просунулася. Обіцянки розвіяла сувора реальність: кажуть, для реформування інституту дільничних інспекторів не вистачило 350 мільйонів доларів.



ТАК І СКАЗАВ
Віталій КЛИЧКО, Київський міський голова:
«Києву потрібна муніципальна поліція. І вона, на відміну від кримінальної поліції, яка знаходиться у вертикалі МВС, має підпорядковуватися громаді міста. Це дасть змогу мешканцям столиці контролювати роботу поліцейських, а самим правоохоронцям – ефективно працювати, аби у місті був порядок».

440
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.