Юлія КОЛЕСНИКОВА

Створити «Музей живої української пісні» - з таким закликом до киян звернулися активісти Київського мистецького об'єднання «Народна філармонія».

За словами директора «Народної філармонії, заслуженої артистки України Руслани Лоцман, Музей має стартувати як мандрівна виставка-експозиція, що експонуватиметься по селах і містах нашої країни. Презентація прем'єрної експозиції має пройти на День Незалежності України.

Наразі організатори закликали всіх киян приносити для Музею різні речі з приватних архівів — ноти, платівки, книги, збірники пісень, аудіо- відеоматеріал, словом, усе, що може стати експонатами та відтворюватиме історичний розвиток української пісні, як народних пісень, так і знакових пісень, що звучали у минулому та на початку нинішнього століття.

Як розповідають ініціатори, в Музеї можна буде не тільки розглянути експозиції. Головне — заклад має стати майданчиком для різних культурних захоів, пов'язаних з українською піснею, презентацій, обговорень, круглих столів, популярних лекцій для школярів і молоді тощо.

Ініціатори створення нового Музею уже звернулися з проханням про підтримку до міністра культури України Євгена Нищука, а також розмістили відповідну петицію на сайті Президента України. Отож, кожен бажаючий киянин може «зайти» на сайт і підтримати ініціативу «Народної філармонії»

Перші архівні речі вже передали у фонд майбутнього музею народні артистки України Ніна Матвієнко та Валентина Ковальська, доктор філософських наук Світлана Садовенко, багато громадських діячів нашого міста і просто небайдужих киян.

ДОВІДКА

Українский фольклор — один із небагатьох у Європі, що зберіг свій героїчний епос XVI–XVIII століття — народні думи та історичні пісні. Тільки у збірнику істориків і громадських діячів XIX століття Володимира Антоновича та Михайла Драгоманова історичні пісні складають три великі томи. Думи й історичні пісні — просто унікальнйи фольклорний пласт.
Першй збірник історичних народних пісень вийшов у світ ще у 1818 році. Справжню революцію в історії української культури відіграли збірники народних пісень Михайла Максимовича, перший з який побачив світ у 1827 році. Потім пісні вивчав найбільший український історик XIX століття Микола Костомаров, лінгвісти Ізмаїл Срезневський і Амфросій Метлинський, письменник і громадський діяч Пантелеймон Куліш.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!