У київському метро крім звичайних тунелів, якими перевозять пасажирів, існує «таємна» лінія. Насправді нічого таємничого в ній немає. Службова з’єднувальна гілка (СЗГ), якою користуються для перегону поїздів із однієї гілки метро на іншу, об’єднує три станції: «Хрещатик», «Майдан Незалежності» і «Кловська».

Однак із будівництвом Дарницького депо потяги майже перестали їздити через СЗГ. В тунелях одразу підвищилась вологість вище нормованого значення, а в літній сезон їх час від часу затягувало туманом. Дороге обладнання системи електропостачання, встановлене на цій гілці, почало ржавіти, а механічна міцність бетонних оправ стінок тунелів стала нижчою за проектну. На допомогу Київському метрополітену прийшли вчені із Інституту технічної теплофізики НАН України (ІТТФ НАНУ).

-Коли поїзди перестали їздити по СЗГ, вологість в тунелях підвищилась в літній період майже до 100 відсотків, - розповів «Вечірньому Києву» відповідальний виконавець науково-дослідної роботи, старший науковий співробітник ІТТФ НАНУ Андрій Дейнеко. - Така ситуація спостерігалась з 2005-го по 2018 роки. Висока вологість тунельного повітря призвела до зростання витрат з бюджету метрополітену на ремонти та заміну обладнання. Існував ризик виникнення короткого замикання, що могло б призвести до тимчасової зупинки найближчих ділянок метро і нових збитків.    

Вчені взялися до роботи, яку виконали в три етапи. Керівником науково-дослідної роботи виступив завідуючий відділом моделювання процесів тепломасообміну ІТТФ НАНУ д.т.н., проф., Круковський Павло Григорович.

-На першому етапі отримали від вимірювальної лабораторії електромеханічної служби  метрополітену накопичені експериментальні данні параметрів мікроклімату в тунелях СЗГ за попередні 13 років, - продовжує Андрій Дейнеко. - Та були розроблені комп'ютерні моделі тунелів. На другому етапі виконали моделювання розподілу температур, абсолютної і відносної вологостей, витрат потоків тунельного повітря, змоделювали режими роботи вентиляційних установок. На третьому – розробили рекомендації роботи вентиляційного обладнання з метою забезпечення належного температурно-вологісного режиму впродовж повного календарного року.

Як пояснив вчений, одна із вентиляційних шахт, яку під час будівництва житлового комплексу вивели аж на дах будинку, працювала протягом літнього періоду в режимі видалення повітря з тунелів, а повинна, навпаки, нагнітати тепле повітря в тунель. Коли відповідні вентилятори перевели на інші режими роботи, вологість різко впала і ситуація на СЗГ налагодилася.

Також науковці допомогли метрополітену зменшити енергоспоживання механічної системи вентиляції СЗГ - частково перевели в енергозберігаючий режим.

-Мікроклімат тунелів СЗГ забезпечує шість вентиляторів. Ми рекомендували один в залежності від параметрів навколишнього середовища періодично вимикати, що дасть змогу метрополітену економити близько 600 тисяч гривень на рік, - додав Андрій Дейнеко.      

Нагадаємо, що на даний час величина пасажиропотоку столичної підземки становить близько 1,7 млн осіб на день.

Фото прес-служби КП "Київський метрополітен"

Читай "Вечірку" в Telegram та Facebook.