EUR: 29.28
USD: 27.33

Син "ворога народу" забезпечив управління космічним польотом "Союз–Аполлон"

13:35
21.11.2016
Син "ворога народу" забезпечив управління космічним польотом "Союз–Аполлон"

Серед тих, хто творив українську кібернетику і славу вітчизняної науки, є  незаслужено призабуті сучасниками і не обтяжені надмірною увагою нашого брата-журналіста. Один з них – Юрій Тарасович Мітулінський, якому в грудні цього року виповнилося б 90 років.

У другій половині 50-х років минулого століття норовливе дитя геніального Норберта Вінера на ім’я «кібернетика» нарешті відкрито з’являється і на теренах радянської науки. 1957-го в Києві починає працювати обчислювальний центр АН УРСР, що незабаром перетворюється на потужний полюс тяжіння для молодих і амбітних вчених, яких охоче бере під своє крило легендарний академік Глушков.

Серед загалу талановитої молоді йому конче необхідно було віднайти справжніх унікумів, здатних не лише продукувати перспективні ідеї, але й перетворювати їх на реальність такої потрібної для держави (а надто – для її обороноздатності) продукції. Глушков майже ніколи не помилявся в кадрових призначеннях. Керівником інженерно-конструкторського відділу, а згодом директором Спеціального конструкторського бюро (СКБ) математичних машин і систем у складі новоствореного Інституту кібернетики він робить тоді ще мало кому відомого інженера Юрія Мітулінського. 

Про масштаби діяльності організації із доволі стандартною абревіатурою СКБ дає певне уявлення хоча б кількість її працівників – понад три тисячі. То був потужний автономний комплекс із власними науковими підрозділами, конструкторським бюро та дослідним заводом. Саме у стінах цього СКБ побачили світ перші українські ЕОМ (електронно-обчислювальні машини), що надали відчутного імпульсу автоматизації народного господарства колишнього Союзу. Свою посаду Мітулінський обіймав 20 років. 

…У затишній квартирі на проспекті Науки ведемо розмову із сином Юрія Мітулінського Тарасом, теж інженером за фахом. Кремезної статури чоловік, чия богатирська постава дещо контрастує із підкреслено шляхетними манерами, згадує: 

– Батько був надзвичайно інтелігентною, тактовною людиною. Ніколи не підвищував голос на підлеглих, не піднімав руку на нас із братом. Любив робити несподівані маленькі подарунки нашій мамі, яку дуже кохав…

– Ваші батьки побралися ще у студентські роки? 
–Так, вони навчалися тоді на електротехнічному факультеті інституту кіноінженерів (нині це акустичний факультет КПІ). З боку мами то був доволі сміливий крок, адже вона, дочка полковника радянської армії, орденоносця, пов’язувала своє життя із сином «ворога народу»…

– Маєте на увазі свого діда? 
– Тараса Спиридоновича Мітулінського, який обіймав посаду голови Київської міської ради та був розстріляний у 1937 році. Його реабілітували лише 1957-го. А тоді… Уявіть собі почуття мого батька, одинадцятирічного підлітка, коли у школі дівчинка, його сусідка по парті, підводиться й урочисто виголошує, що не бажає сидіти поруч із сином «ворога народу». У ті часи дітей «ворогів народу» направляли до спеціальних інтернатів, змушували відрікатися від рідних. Батькові вдалося уникнути цієї лихої долі лише тому, що знайшлася добра душа – двірник Степан Якович Камешкан наважився сховати хлопчика на горищі будинку по Великій Житомирській, де вони мешкали. 

(Подробиці читайте в черговому номері газети «Вечірній Київ», 24 листопада)

Нагадаємо, що дівчата-"технарі" ламають гендерні стереотипи.

274
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Сергій Ребров: «У футболу коротка пам’ять»
Минулої п’ятниці вболівальники київського «Динамо» одержали унікальну можливість поспілкуватися у неформальній обстановці з головним тренером клубу Сергієм Ребровим  Завжди стриманий у спілкуванні з пресою і публікою коуч «біло-синіх» цього разу перебував у доброму гуморі та жартував. Хоча адресовані йому  запитання були доволі серйозними. «Вечірка» знайомить читачі...