ss

«Нескорені атошники»: 62-річний Анатолій Фатєєв на протезах грає у футбол і опановує нову професію

12:55
23.11.2017
«Нескорені атошники»: 62-річний Анатолій Фатєєв на протезах грає у футбол і опановує нову професію

Хода «Нескорених» - учасників АТО, медиків, волонтерів, рідних та близьких мужніх людей, які захищали Батьківщину проходить у День Незалежності. Проте, історії цих людей актуальні. Про них треба знати. І пам'ятати, що не так далеко, на нашій землі, в нашій країні йде справжня війна.

Анатолій Фатєєв, 62-річний будівельник із Броварів, з перших днів російсько-української війни вирішив піти добровольцем на фронт.

- Ще коли в березні 2014-го «зелені чоловічки» зайшли в Крим, я побіг у Броварський військкомат і написав заяву, щоб узяли мене на фронт добровольцем.  Дивився на всі ці кримські події по телебаченню і просто зла не вистачало, – розповідає Анатолій.

Однак, у військкоматі спочатку поставилися досить скептично до бажання літнього чоловіка, який закінчив військову кафедру понад тридцять років тому, і з того часу ніколи не служив у армії. Але Анатолій не здавався й постійно нагадував про себе. Через рік прийшов виклик і направлення в у 20-й батальйон 93-ї бригади, що базується в Новочеркаську.

 Так будівельник став сапером, а через три дні вже був на лінії фронту під Авдіївкою. Дружині Анатолій  «навішав локшини на вуха».

- Дружину я, чесно зізнаюсь, обдурив. Інакше вона б мене просто нікуди не пустила. Сказав, що їду просто на перепідготовку в якусь частину в тилу. Перед відправкою в зону АТО  я запитав  у військових начальників: «А як щодо того, аби трохи мене підучити? Все-таки тридцять років минуло як я воєнну кафедру закінчив, усе, що знав – забув. Та й обладнання, технології й озброєння, напевно, змінилися...». У відповідь почув: «Жити захочеш – навчишся», - пригадує Анатолій.

 Саме через брак досвіду у саперній справі 12 червня 2015-го року під час розвідки у Мар’їнці один із найстарших воїнів у своїй частині, Анатолій отримав поранення і втратив обидві ноги, натрапивши на заміновану пастку ворога.

- … Отримую наказ: провести  мінну розвідку й поставити міну, - згадує Анатолій,  - Є таке правило у саперів і розвідників: повзти завжди тим шляхом, який ти вже розвідав. Я провів розвідку, знайшов дві сепаратистські розтяжки, і поповз назад іншою дорогою. Це була моя перша помилка. Потім я встав на ноги, зробив два кроки і помітив на землі скло. Відразу подумав про наших хлопців – будуть іти вночі, наступлять, вночі чути добре і будь-який сепар просто влупить чергу на звук. Думаю: попереджу хлопців. Уже через нього переступив, але мабуть, зачепив.  Це була друга моя фатальна помилка – зловив міну. Я відразу впав як підкошений. Праву ногу відірвало відразу, і вона бовталась на штанах тільки, ліву ампутували в шпиталі… На щастя, поруч були наші бійці, які наддали мені першу допомогу. Треба постійно бути уважним. Ось, наприклад, стоїть звичайна гільза, не буцай її ногою! Бо ти її буцнеш, а під нею - міна. Наші на сепарський прапор сильно кидалися, просто як бики на червону ганчірку! Не потрібно цього робити, бо їх спеціально лишали замінованими…».

Ветеран АТО переконаний, що якби у нього і в інших українських вояків було більше часу на фахову підготовку до бойових дій, жертв і поранених було б набагато менше.

У госпіталі Анатолій дізнався, що їхній комбат представив його до державної нагороди.  Вороги позбавили його ніг, але не змогли побороти його дух і знищити жагу до життя. Він  так само сміється і жартує, як і до поранення. І більше переживає не за себе, а за свою кохану дружину «Люсічку», якій зараз, звичайно, дуже непросто.

- Я її довго обманював, – сміється Анатолій. – Дзвонив ледь не щодня. Сказав, що їду на 10 днів на перепідготовку, а сам провоював 2,5 місяці. Їй нелегко зараз. Бігає скрізь з моїми папірцями. Ви ж знаєте, яка у нас бюрократія. Ще в мене онука народилась і потрібно доньці допомагати. Другому онуку рік, і він у нас як ураган. «Зашивається» з усіма нами, Люсічка моя».

-  Може вам якась допомога потрібна? – запитую, - Щось допомогти вирішити?

- Та ви що! У мене все є. Отримав навіть квартиру від райдержадміністрації. Нещодавно мені виділили кошти й людей для ремонту й обладнання нового житла. Я навіть у футбол грав з такими ж каліками безногими, як сам, коли був на реабілітації в  Австрії. Хоча, зізнаюся,  було кілька моментів у  шпиталі, коли я хотів повіситися на штанзі від ліжка. А потім подумав: «Біль пройде, життя буде продовжуватися. А якщо я піду з цього життя, значить, сепари тебе вбили, перемогли? Цього не буде", - каже він з посмішкою, - Терпи, стисни зуби і терпи!».

Через 3 місяці Анатолій став на протези й пішов, а через 1,5 роки він уже їздить на скутері. Мужній сапер не раз приїжджав в київський госпіталь, щоб морально підтримати молодих бійців з ампутованими кінцівками. Анатолій має багато планів на майбутнє. Він збирається змінювати Україну, і разом з такими ж небайдужими воїнами хоче контролювати місцеву владу і чиновників.

- Тут дуже багато байдужих людей. Вони думають, що війна десь там, дуже далеко…», – ділиться ветеран, - Повернутися у мирне життя, не залишивши щось на фронті неможливо, - каже Анатолій. - Старість мене вдома не застане. Мені реально не вистачає часу. Піду навчатися на інженера теплонагляду – я ж півжиття пропрацював на будівництві.. А на запитання чи пішов би знову на фронт, якби можна було повернути час назад, відповідає: «Без вагань. Я недарма втратив свої ноги, щось корисне таки встиг там зробити… Я мав захистити свою країну, свою сім’ю, майбутнє своїх онуків. І життя наше поступово налагоджується.

Нагадаємо, "Київавтодор" нагородив 45 своїх співробітників – героїв, учасників АТО.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!

 

653

Ганна Старостенко

15.12.2017

Прийняли до розгляду проект бюджету Києва-2018: освіта спільно з охороною здоров'я та соцзахистом...

Володимир Бондаренко

15.12.2017

Київрада підтримала проект рішення про надання фінансової підтримки у розмірі 80,4 млн. грн....

Віталій Кличко

14.12.2017

Цього року ми зробили немало з того, що обіцяли. І Київ – з...

Олександр Спасибко

14.12.2017

У столиці розпочали підготовку до будівництва дитячого садочка на бульварі Вацлава Гавела, 81-А...

Петро Пантелеєв

15.12.2017

Київ бере на себе завдання закриття та забезпечення рекультиваційного утримання полігону № 5....

Віктор Черній

14.12.2017

Уже у перший день роботи нового ваговимірювального на Великій Кільцевій дорозі співробітниками Укртрансбезпеки...

Микола Поворозник

13.12.2017

Київ став першим містом в Україні, яке розпочало успішно та комплексно впроваджувати «розумні»...

Сергій Симонов

13.12.2017

Києву - пішохідну Бессарабку! Сьогодні на транспортній комісії в КМДА презентував пропозиції реконструкції...

Геннадій Пліс

08.12.2017

Великий здобуток для великого міста: інтереси Києва максимально враховані у головному фінансовому документі...

Юрій Назаров

08.12.2017

Kyiv Smart City оголошує набір до акселератора міських проектів. І якщо у вас...

Петро Порошенко

06.12.2017

Наші Збройні Сили – воїни миру, які встали на шляху російських військ, захистили...

Андрій Странніков

06.12.2017

Я переконаний, що створення комунального міського Центру нефрології та діалізу дозволить вирішити безліч...

Дмитро Давтян

05.12.2017

Міська влада розпочинає процес проектування транспортної розв’язки на примиканні вул. Старонаводницької та вул. Лаврської до...

Володимир Прокопів

04.12.2017

Наша взаємодія, яку ми офіційно закріпили у меморандумі, стане запорукою покращення загальної ситуації...

Марина Хонда

04.12.2017

Сьогодні демократія участі – це ключовий елемент доброго урядування та успішного розвитку міста....

Юрій Крикунов

04.12.2017

Прогресивне людство щороку 3 грудня відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, засвідчуючи цим,...

Вікторія Муха

29.11.2017

Київська громада не може залишатись осторонь і спостерігати як з мапи міста зникнуть...

Петро Порошенко

25.11.2017

Не визнавати Голодомор так само аморально, як і заперечувати Голокост.  Думаю, настав час...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

23.11.2017

Сьогодні відбувається конкурсний відбір на посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, який...

Ухвалений півроку тому закон про ринок електроенергії, як випливає з його перехідних положень, реально запрацює через два роки. Однак реформа електроенергетичної галузі в Києві вже стартувала. Днями столичний енергетичний монополіст «Київенерго» оголосив про свою реорганізацію: на вимогу нового закону до кінця 20...