EUR: 29.16
USD: 27.42

«Київпастранс» потребує законодавчих змін для покарання безбілетних пасажирів

15:25
07.10.2016
«Київпастранс» потребує законодавчих змін для покарання безбілетних пасажирів

Нещодавно на транспортній зупинці «Вулиця Стеценка» знахабнілий чолов’яга бризнув отруйною сумішшю в обличчя контролера, після чого ще й ударив його по голові важким предметом. Цей інцидент стався після того, як безбілетний пасажир відмовився сплачувати штраф і був висаджений із тролейбуса. 

На жаль, подібні конфлікти викликані не лише аморальністю деяких людей. Як з`ясувала «Вечірка», окрім порушення правил громадського порядку, зокрема, в транспорті, існують законодавчі прогалини в покаранні таких осіб. А крайніми, на жаль, часто стають співробітники «Київпастрансу». 

Штрафувати чи висаджувати? 

Щодня столичні тролейбуси, трамваї та автобуси перевозять близько півтора мільйона пасажирів. Увесь цей величезний людський потік знаходиться під «шефством» близько 80 контролерів. Звісно, у масштабах Києва така кількість — дуже мала. Особливо, якщо врахувати, що раніше список «мисливців» за «зайцями» був уп’ятеро більший (понад 400 співробітників). Під час розмови нашого кореспондента з Олексієм Литвишком, першим заступником керівника служби організації збору та обліку виручки КП «Київпастранс», «виплив ще один малоприємний факт: контролери не наділені такими правами й повноваженнями, як їхні колеги в країнах Європи. Були випадки, коли на перевірку маршрутів громадського транспорту доводилося залучати навіть дільничних інспекторів. Адже тільки з допомогою правоохоронців можна ефективно боротися із численними «зайцями», які доволі часто ведуть себе по-вовчому. Саме тому представники «Київпастрансу» неодноразово зверталися до Верховної Ради з проханням терміново вирішити питання про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), аби законно стягувати штраф із безбілетних пасажирів. 

З огляду на це «Вечірка» вирішила з`ясувати: які саме законодавчі прогалини заважають співробітникам «Київпастрансу» притягувати винних до відповідальності та виконувати одне з першочергових завдань — здійснювати перевірку своєчасної оплати проїзду у громадському транспорті? Це питання виявилося не настільки простим, як здається на перший погляд. 

Річ у тім, що процеси реалізації проїзних квитків і контролю за оплатою проїзду встановлені різними нормативними актами, причому юридично недосконалими. Візьмемо для прикладу «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України» — цей документ був затверджений ще десять років тому за наказом Мінжитлокомунгоспу (№ 329 від 09.10.2006 р.). Згідно з пунктом 6.3, штрафи за безквитковий проїзд «стягуються на місці». Водночас у п. 6.4 сказано: «У разі відмови пасажира сплатити штраф, він може бути висаджений на найближчій зупинці, а у разі злісної непокори — доставлений до найближчого органу внутрішніх справ для вжиття заходів відповідно до чинного законодавства». 

На жаль, зазначені правила викликають більше запитань, аніж відповідей на них. Насамперед, незрозуміло - що таке «злісна непокора»? Небажання сплачувати штраф? А якщо у пасажира немає грошей, то як бути зі штрафами, котрі «стягуються на місці»? Також неясно: хто саме повинен доставляти «зайців» до поліції? 

Права та обов’язки контролерів чинні лише в межах салону громадського транспорту. Вони не мають права затримувати «безбілетника», який після виходу на зупинці відразу ж перестає бути пасажиром. Окрім того, діяльність контролерів штучно дублюється кондукторами-контролерами, які не лише продають, а й перевіряють наявність проїзних документів у кожного, хто користується послугами громадського транспорту. 

Колізії в Адмінкодексі 

— Контролери трамвайно-тролейбусного управління не мають права штрафувати, згідно статті 135 КУпАП. Притягувати до такої відповідальності можуть лише органи Національної поліції, керуючись 222 статтею цього ж Адмінкодексу, — пояснює кандидат юридичних наук Олександр Єфімов. — У даному випадку контролери не в змозі посилатися на «Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України», оскільки це — підзаконний акт, причому ще в редакції 2008 року. Тоді як Кодекс про адмінпорушення має вищу юридичну силу і зазначена стаття 222 КУпАП набула чинності значно пізніше — у 2015 році. Тож, у разі відмови від сплати проїзду, контролери мають право лише повідомити безбілетного пасажира про те, щоб він зійшов із тролейбуса чи трамвая на найближчій зупинці. Оце і все… 

Парадокс у тому, що «зайці» можуть скористатися навіть конституційними гарантіями на особисту недоторканність і свободу пересування. Порушити ці права можуть лише правоохоронні органи і, ясна річ, тільки на законних підставах. А чи є у поліцейських підстави для затримання безквиткового пасажира? Тим більше, що вони не займаються охороною правопорядку в салонах автобусів, тролейбусів і трамваїв. Зрештою, у таких випадках контролерам узагалі немає сенсу співпрацювати зі стражами порядку. Адже штрафні суми, накладені співробітниками Нацполіції, відраховуються до державної казни, а не до служби організації збору та обліку виручки «Київпастрансу». 

Ставка на імідж і якість 

Поки що Верховна Рада не поспішає вирішувати юридичні колізії, що накопичилися у сфері контролю проїзду на громадському транспорті. Проте в КП «Київпастранс» не занепадають духом і не ловлять ґав. Ще торік запустили проект «Пасажирський контроль», щоб налагоджувати зворотній зв’язок із пасажирами. Таким чином, зроблено ставку не на штрафи, а на формування позитивного іміджу контролерів, покращення якості обслуговування громадського транспорту. 

— Ми не беремо всіх підряд у контролери. Основні вимоги до кандидатів — толерантність, вміння спілкуватися і вирішувати конфліктні ситуації, — розповідає Валентина Штукерт, заступник голови служби організації збору та обліку виручки. — На нашому підприємстві працевлаштовуються колишні військовослужбовці, правоохоронці, юристи, працівники банків. Близько 80 відсотків контролерів мають вищу освіту, а майже 20 — навіть дві. Заробітна плата — від 4,5 тисяч до 14 тисяч гривень (в залежності від обсягів перевірки транспортних засобів). 

До речі, столичні контролери проходять комплексну навчальну програму з основ ефективної комунікації. Заняття проводять викладачі Центру посередництва і модерації Національного університету «Києво-Могилянська академія». Головна мета — сприяння підвищенню рівня культури пасажирів щодо оплати проїзду та формування виваженої поведінки у конфліктних ситуаціях. На базі служби організації збору та обліку виручки створено команду тренерів, яка складається з 10 чоловік (6 контролерів та 4 контролери–касири з різних філій КП). 

Завдяки напрацюванням, здійсненим групою фахівців, вдалося повністю змінити підходи до роботи контролерів пасажирського транспорту. Внаслідок цього з'явився новий загін професіоналів із належним зовнішнім виглядом (у форменому одязі). Окрім того, КП «Київпастранс» наочно переконалося: формування культури спілкування у рухомому складі сприяє не лише створенню комфортних умов проїзду, а й позитивно впливає на комунікативну компетентність у суспільстві загалом. 


Вікторія ЧЕРНЕНКО, адвокат: 

— У разі безквиткового проїзду протокол про адміністративне правопорушення відповідно до частини 1 статті 258 КУпАП не складається. Розгляд відбувається у спрощеному порядку - штраф стягується на місці, а пасажиру видається квитанція встановленого зразка. 

Проте на практиці дуже рідко буває, щоб «заєць» визнав свою провину. Зазвичай починаються суперечки. Саме в цьому випадку частина 3 статті 258 КУпАП обумовлює: якщо правопорушник оспорює адміністративне стягнення, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол. Але проблема в тому, що орган, який повинен складати протоколи за статтею 135 КУпАП (безквитковий проїзд), узагалі не визначений. Тобто, хто б не склав протокол, це буде незаконно. Стягувати штрафи, безумовно, необхідно. На мій погляд, цим повинні займатися представники виконавчої служби. 

Ніхто не заперечує проти того, що платити за проїзд все-таки потрібно. Адже ми платимо в маршрутках, незважаючи навіть на те, що довести несплату проїзду та притягнути до цивільної відповідальності — практично неможливо. Проте у приватних перевізників, як відомо, такого питання не виникає.

562
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.