EUR: 29.28
USD: 27.33

Київ чекає на Євробачення та оновлений Статут

08:25
30.11.2016
Київ чекає на Євробачення та оновлений Статут

Днями започатковано масштабну дискусію щодо нового статуту нашого міста – головного документу, покликаного врегульовувати правовідносини у столиці. Сама ідея міського статуту не нова, Київ насправді вже давно має такий документ, але враховуючи зміни у соціально-політичному житті, а особливо процес децентралізації, він фактично втратив актуальність і потребує оновлення. «Вечірка» поспілкувалася з ініціатором розробки нового статуту, заступником голови КМДА Олексієм Резніковим.

- Олексію Юрійовичу, якими будуть конкретні наслідки ухвалення цього документу?
- Ідея статуту народилася ще тоді, коли в минулій каденції я був секретарем Київради і ознайомився із низкою нормативних актів, які регулюють діяльність місцевої влади. Тоді мені до рук потрапила брошура «Статут територіальної громади міста Києва» - 27 сторінок, 38 статей. Статут ухвалили у 2002 році, в 2003-му були внесені зміни, а зареєстрували документ в Мін'юсті тільки в 2005 році. Коли я його почитав, то зрозумів що загалом це потрібна річ, але наразі Статут не відображує реальні правовідносини в місті.
За великим рахунком, статут територіальної громади – своєрідна конституція місцевого значення. Громада конче потребує такої конституції, де можна і потрібно скоординувати, описати вже сформовані правовідносини і їх закріпити. Нагадаю, що за ієрархією конституція має найвищу юридичну силу в країні, отже відповідно статут міста також буде мати вищу юридичну силу стосовно всіх локальних нормативних актів. І це, до речі, підтверджується особливою процедурою його ухвалення - Статут приймають і вносять зміни депутати в кількості 2/3 складу, на відміну від будь-якого іншого рішення, яке вимагає простої більшості - 61 голосу «за». Потреба у такому осучасненому документі не потребує коментарів: сьогодні величезна кількість невирішених питань пояснюється саме ускладненою законодавчою базою, це неодноразово призводило до того, що рішення Київради в різні роки суперечать один одному.

- Розпорядження КМДА також іноді вступають в конфлікт з рішеннями Київради…
- І не тому, що тут є якась політична складова – просто деякі рішення застаріли, не передбачали нових умов. А подекуди вони юридично неякісні, тому й не виконуються. Так що ідея внести зміни, а, по суті, написати новий статут була продиктована самим життям.

- Хто готує проект статуту? Чи довго триватиме обговорення?
- Потрібно, аби це робили не політики – проект, на мою думку, повинні готувати вчені, юристи-професіонали, теоретики. Потім їх доробок виноситься на суд громадськості, мешканців, активістів, аби вони оцінили концепцію, внесли свої пропозиції, зауваження. Необхідне широке обговорення киянами, щоб влада мала змогу почути всіх. Столиця має дуже активних мешканців, і я не сумніваюся, що розгорнуться активні полемічні баталії з цього приводу. І лише після глибокого аналізу й узагальнення підсумків розмови з населенням депутати зможуть виважено й усвідомлено голосувати. 

- Обговорення буде тривалим? 
- На сьогоднішній день ми презентували лише проект концепції статуту, поставивши на меті відповісти на низку питань. Наприклад, чи робити кодекс із існуючих рішень Київради, тобто підправити і «упакувати» їх до статуту, отримавши книгу в кілька томів. Або це повинна бути хартія, де дуже чітко, стисло, зрозуміло викладені принципи, але без усілякої деталізації. Хартія буде давати напрями, а дрібниці нехай Київрада, КМДА і міський голова вже потім уточнять і скоригують. 
Думаю, що на обговорення проекту концепції піде кілька місяців. І було б чудово, якби навесні, після проведення низки круглих столів, конференцій, дебатів вийти на прийняття певної спрямованості концепції – і тоді почати писати Статут. Думаю, що з'являться активні громадяни, які захочуть взяти безпосередню участь у цій колективній роботі. Тоді ми авторський колектив впорядкуємо, сформуємо тематичні блоки, і кілька робочих груп напишуть свої розділи. Потім все зверстаємо і знову представимо громадськості для наступних дискусій. Тобто, думаю, мінімум рік триватиме цей процес. Звичайно, було б добре, якби нам вдалося восени-взимку 2017 року вийти на голосування. Але з огляду на пристрасть наших громадян до участі в подібних обговореннях робота може тривати й довше..

- Як буде перевірятися відповідність рішень Київради, мера, КМДА положенням Статуту? В державі для аналогічних оцінок існує Конституційний Суд. А що ж у місті?
- Всі рішення дійсно повинні відповідати або принаймні не суперечити Статуту. У Київраді є профільна регламентна комісія, яка одночасно дає правову оцінку більшості проектів документів. По-друге, існує спеціально створений підрозділ секретаріату Київради - управління правового забезпечення. І воно завжди дає юридичну оцінку кожному проекту нормативного акту. Точно так, як у Верховній Раді. А якщо навіть припустити, що міськрада ухвалить рішення, що суперечать Статуту, юристи це пропустять або їх зауваження не врахують, будь-який громадянин, будь-яка зацікавлена особа зможуть звернутися до суду і оскаржити рішення, посилаючий на вищий над всіма локаьними актами документ - Статут - місцеву Конституцію. 

- Перейдемо до іншої «гарячої» теми. Як просувається процес упорядкування норм розміщення реклами в місті?
- Жваво та емоційно! Тривали палкі дискусії з операторами-лідерами ринку, об'єднаними в одну з асоціацій. Сьогодні ми, узагальнюючи зауваження та пропозиції киян і громадських організацій, поступово рухаємося до нової концепції упорядкування ринку зовнішньої реклами. Даний документ повинен пройти регуляторну процедуру і експертизу антимонопольного комітету. Ми активно спілкуємося з депутатами профільної комісії, виїжджали разом на місця концентрації зовнішньої реклами, щоб дійти спільних висновків. Сподіваюсь, до кінця року проект документу, який регулюватиме розміщення рекламних конструкцій, буде внесений до Київради - спочатку на розгляд комісій, а потім - на голосування депутатському корпусу.

- Яка реакція представників рекламного ринку?
- Сьогодні відновився діалог з лідерами ринку реклами, проведено зустрічі з керівниками компаній, без посередників і представників. Я зрозумів, що вони готові самостійно, при наявності діючих дозволів прибрати рекламні конструкції до проведення конкурсу Євробачення, аби не створювати естетичної дисгармонії в оформленні міста. В цьому сенсі ми поглянули на площу Великої Вітчизняної війни, розв'язку на мосту Патона, оцінили ситуацію в районі Басейної, подільської набережної, Паркової алеї і Маріїнського парку – там, де будуть очікувані локації Євробачення. Побували й на Лівому березі.
Наразі працюємо над меморандумом про взаєморозуміння між містом і лідерами ринку. В ньому будуть викладені базові принципи прийдешніх змін і взаємні зобов'язання. Сподіваюсь, його підписання дасть змогу здійснити реформу швидко та ефективно, і що важливо - з повагою до бізнесу. 

- А що з підготовкою до Євробачення? Які є проблеми?
- У нас немає жодних проблем з підготовкою пісенного конкурсу. Існує абсолютне взаєморозуміння з Київрадою, депутати проголосували за зміни до цільової програми «Столична культура 2016-2018». Місто безпосередньо нічого купувати не буде, ми передаємо кошти в якості субвенцій до держбюджету, а саме - Держеомтелерадіо та НТКУ. Запланована сума 200 млн грн., 50 млн грн в цьому році і 150 млн грн - в 2017 році. Місто відповідатиме лише за інфраструктурні поліпшення. Кошти на відповідні роботи щороку передбачаються в бюджеті. Проте, саме через проведення Євробачення, особлива увага буде приділена локаціям, де будуть зосереджені кияни та гості столиці. Наприклад, благоустрій території навколо МВЦ, який EBU та НТКУ обрало як локацію під розміщення головної арени та прес-центру, ремонт мосту Метро, будівництво надземного переходу через Броварський проспект до МВЦ, запуск річкового трамвайчика і так далі.
Все інше, що безпосередньо стосується підготовки та проведення Євробачення-2017 - на НТКУ: конкурси-тендери на оператора з реалізації квитків, дизайн та монтаж сцени, туристичного оператора тощо.

- Як прокоментуєте нещодавні повідомлення в ЗМІ щодо того, що Україна може втратити можливість проведення Євробачення?
- Не можу зрозуміти навіщо перекручувати слова в.о. обов’язки гендиректора НТКУ - поважного пана Олександра Харебіна, та робити гучні заголовки які взагалі не відповідають словам ньюсмейкера. Адже пан Харебін чітко сказав журналістам: Держава Україна впорається і Євробачення пройде в Україні в місті Києві! І навіть не кажіть такого, навіть без будь-яких "але" та "якщо", навіть не думайте робити припущень щодо інших можливостей - Євробачення пройде в Україні і пройде на високому рівні! 

- Тобто все йде по плану…
- Маємо чіткий план дій, він виконується. В основному це благоустрій - дороги, освітлення, а також взаємодія з поліцією по забезпеченню безпеки. І окремий блок наших турбот - це промоція Києва, туризм, підготовка англомовних волонтерів. Маємо виявити справжню українську гостинність і забезпечити виконання всіх вимог Европейської мовної спілки та НТКУ. 
А 31 січня стартуватиме перший офіційний захід Євробачення - вручення символічних ключів від конкурсу мером Стокгольма меру Києва. Цього ж дня пройде жеребкування – дізнаємося, хто і коли співатиме… 

Нагадаємо, що Резніков назвав три аргументи, які гарантують проведення Євробачення у Києві на високому рівні.

326
Володимир Бондаренко
Володимир Прокопів
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто змогло зекономити 532 мільйони гривень саме завдяки прозорості закупівель і створенню належної конкуренції. Електронна платформа дає змогу учасникам із різних куточків України брати участь у закупівлях, що впливає на зниження ціни.

 

Володимир Прокопів

заступник міського голови — секретар Київради:

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні (вул. Інституцька, 3) з'явиться Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності. Земельна комісія КМР нині одноголосно підтримала рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Не має сумнівів, що на тому місці, де пролилася кров героїв, котрі змінили хід історії, має бути меморіал. Ми, наші діти й онуки маємо пам'ятати, кому завдячуємо європейському вектору розвитку України та відмові від диктатури.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Сергій Ребров: «У футболу коротка пам’ять»
Минулої п’ятниці вболівальники київського «Динамо» одержали унікальну можливість поспілкуватися у неформальній обстановці з головним тренером клубу Сергієм Ребровим  Завжди стриманий у спілкуванні з пресою і публікою коуч «біло-синіх» цього разу перебував у доброму гуморі та жартував. Хоча адресовані йому  запитання були доволі серйозними. «Вечірка» знайомить читачі...