Ім'я цієї привабливої жінки з характером справжньої «залізної леді» уособлює славетну епоху розвитку вітчизняної художньої гімнастики. Ірина Дерюгіна звикла бути першою у спорті і не має наміру поступатися комусь лідерством на тренерській ниві.
- Наскільки популярна художня гімнастика сьогодні?
- Досить сказати, що вона залишилася тим видом спорту, в який ведуть дітей. Одним із наймасовіших в Україні. Водночас художня гімнастика популярна і в усьому світі. Вона входить в десятку видів спорту, які дивиться,сприймає аудиторія. У нас дуже багато здібних дітей. Але немає залів. За всі роки незалежності жодного залу не побудовано, багато приміщень просто забирають. Ми тренуємося у залах, яким понад півстоліття. Висота там - 10 метрів, а потрібно – щонайменше 14.
- Відсутність умов для тренувань – проблема не лише гімнастики…
- У світі існує кілька моделей піклування про спорт. Є китайська модель, коли держава бере на себе практично все. Є модель європейська, коли види спорту першої десятки, які цікавлять рекламодавців, просто забирають приватні особи і заробляють на цьому. А у нас залишилась радянська система. На словах ми рухаємося до Європи, а реально ще живемо в СРСР. Наприклад, в звичайному спортивному центрі - мінімальний оклад. За такі гроші ніхто не піде працювати. У спорті неможливо робити це 3-4 години й отримувати «копійки». Один з варіантів виходу я вбачаю в наданні федераціям своєрідного «поштовху». Наприклад, у деяких країнах дають бізнес, дарують готелі, щоб у федерацій були якісь додаткові джерела фінансування, і щоб не залежати від примх чиновників чи представників великого бізнесу, які сьогодні люблять, а завтра не люблять спорт. До того ж дуже погано впливає на фінансування затяжна війна на сході...
- Попри це підтримка необхідна саме зараз?
- Так, нехай це буде звучати пафосно, але якщо нині спорт не підтримати, то ми його просто втратимо. Багато професіоналів просто їдуть від нас. Ми ж намагаємося зберегти все тут. Я працюю на Україну, але мені б хотілося, щоб і Україна іноді «спасибі» говорила: дітям, тренерам, які пашуть, як коні, вибачте на слові. Ось цього я не відчуваю. Зараз у нас є спортсмени, що на підході до світових п'єдесталів. Їм потрібно трохи допомогти, щоб у них виросли крила, щоб вони повірили в себе, у те, що потрібні своїй країні.
- Які якості цінуються у художній гімнастиці?
- До збірної України потрапляють в першу чергу дівчата з неабиякою зовнішністю - високі, ставні, довгоногі. Шкода, що непересічна зовнішність не може зробити гімнастку примою. Тут потрібен ще й характер, і воля, і віра в те, що ти найкраща. Все, як в балеті: є прима, на яку ти дивишся, і вона викликає емоції. А є кордебалет, в якому всі балерини однакові і надмірних емоцій не викликають. За такої філософії я і виховую гімнасток: необхідно виділятися з «сірої маси», бути примою, обов’язково викликати неабиякі емоції, а інакше - навіщо все це? Наприклад, Анна Безсонова була вихована на цій філософії, була примою. Лідер нашої збірної Анна Різатдінова не мала таких зовнішніх даних, але її працездатність, готовність піти на жертви, аби досягти результату, сприяли її фантастичним результатам. І сьогодні вона є лідером не лише вітчизняної, а й світової гімнастики.
- Як проходить робота над репертуаром гімнасток, аби щоразу дивувати не лише вболівальників, а й суддів?
- Створення репертуару, мабуть, найважча справа. За стільки років глядачі просто перенаситились різними гарними й не дуже постановками. Скажу так: над репертуаром працюють усі, але останнє слово завжди за мною. Наприклад, ось історія останньої постановки з м’ячем у нашій команді. У нас було декілька варіантів музики і мені подобався один варіант, а дівчатам - інший. Я два місяці просто воювала зі спортсменками і врешті таки домоглася свого. А ось із вправами для булав ми швидко знайшли компроміс.
- Про вашу суворість у роботі ходять легенди…
- Нещодавно слухала інтерв'ю представників одного з видів спорту. Журналіст розмовляв з людьми, які, таке складалося враження, їхали швидше у розважальну подорож, аніж боротися за медалі… Для мене ж професійний спорт — це боротьба. Відчайдушна боротьба за медаль. Я своїх дітей виховую так: якщо не тягнеш на місце в трійці призерів, я краще візьму когось молодшого, буду віддавати свої знання тому, хто прагне перемагати. Для мене людина, яка не мріє потрапити в трійку перших - не спортсмен. Іноді в цих моментах я жорстка. Але по-іншому не можна. У нас, на жаль, втрачено дух спорту, втрачена ниточка мотивації, що веде до вершини. Діти не завжди хочуть напружуватися, працювати, боротися, робити якісь зусилля. Щоб це подолати, потрібно багато часу, треба брати наступне покоління і виховувати його по-іншому.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.
Андрій Андрєєв
15.02.2019
Продовжуємо боротися з вічною проблемою старих багатоповерхівок - ненадійними ліфтами, срок експлуатації яких...
Вячеслав Непоп
15.02.2019
Дніпровський район активно розвивається. І на певному етапі стало зрозуміло, що маленька двоповерхова...
Віталій Кличко
15.02.2019
Мер Києва Віталій Кличко візьме участь у роботі 55-ої Мюнхенської конференції з питань...
Петро Кузик
12.02.2019
Вступ в НАТО необхідний для України, але однієї декларації недостатньо, для досягнення мети...
Володимир Омелян
14.02.2019
Оскільки логістика є серед топ-5 пріоритетів президентської програми на наступні п`ять років, певен,...
Дмитро Білоцерковець
14.02.2019
Поки місто в судах відстоює свою позицію і робить все, що б не...
Уляна Супрун
14.02.2019
В інтересах пацієнтів Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, яке дозволяє мені знову виконувати...
Микола Поворозник
13.02.2019
Для батьків найбільше щастя – здорові діти! Це я вам як батько авторитетно...
Олесь Маляревич
11.02.2019
Разом з начальником ЖЕК 410 нагородили двірників Русанівки, Лівобережного масиву і Микільської Слобідки!
Володимир Прокопів
07.02.2019
Громадський бюджет користується дедалі більшою популярністю. Щороку зростає як кількість поданих проектів, так...
Костянтин Яловий
06.02.2019
В приймальню звернулися обурені мешканці нашого мікрорайону щодо незадовільно проведеної реконструкції транспортного вузла...
Володимир Гончаров
04.02.2019
На першій цьогорічній сесії Київради серед важливих рішень підтримали зміни до цільової програми...
Дмитро Давтян
30.01.2019
Запозичити досвід найрозвиненіших міст світу та втілити найактуальніше у Києві. Про це йшлося...
Вікторія Муха
28.01.2019
Ми не можемо змінити минуле, наші слова не будуть почуті жертвами страшної трагедії...
Петро Пантелеєв
25.01.2019
Комунальна техніка Комунальна корпорація "Київавтодор" працювала всю ніч, двірники з самого ранку прибирали...
Тарас Панчій
23.01.2019
Будівництво кладовища для тварин на території Києва є надзвичайно актуальним на сьогодні питанням....