ss

Головні лікарі приватизували лікарні та почуваються господарями «бізнесу»

11:27
11.05.2017
Головні лікарі приватизували лікарні та почуваються господарями «бізнесу»

Член постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту Олександр Пабат після трагедії, в результаті якої кілька років тому втратив зір, щільно займається питаннями медицини. Чому головні лікарі противляться реформам, які зміни необхідні в Центрі крові, про розробку концепції реабілітаційного центру для незрячих та багато іншого - в інтерв'ю "Цензор.НЕТ".

- Ви, будучи у складі комісії Київради з питань охорони здоров'я, в курсі ситуації неефективних стандартів нашої медицини. Що сьогодні можна зробити для швидкого перезавантаження системи?

- Масштабна медична реформа апріорі не може бути швидкою: відчутні результати видно в кращому випадку на сьомому-десятому році послідовної роботи. Адже потрібно повністю перебудувати існуючі вертикалі та горизонталі системи, змінити юридичний статус медустанов. Чого тільки вартий перехід на соціально-медичне страхування. Експерти сперечаються, буде страхувати сама держава або закуповувати цю послугу у приватних страхових компаній. Насправді сьогодні сама суть питання важливіше моделі. Хоча, безумовно, є очевидні лакуни, які можна використовувати як трамплін для показових, відносно швидких перемог. Якщо брати Київ - навести порядок у комунальних стоматологіях, реалізувати проект створення цивілізованого ринку крові. Буквально тиждень тому ми почали розробку концепції реабілітаційного центру для незрячих нового для України типу.

- Що можна запропонувати для стоматологій?

- Стоматологічна сфера давно вже за фактом стала комерційною, але при цьому частина цих умовно приватних стоматологів утримують кияни за рахунок своїх податків. Зараз в Києві стоматологічну допомогу надають 5 спеціалізованих комунальних підприємств, 9 стоматологічних поліклінік і 64 стоматологічних відділення при консультативно-діагностичних центрах. Щорічно на утримання стоматологічної галузі з бюджету міста Києва витрачається понад 90 млн грн, з яких 88 млн витрачається на заробітну плату та енергоносії. І тільки 2 млн грн на закупівлю медикаментів та обладнання. Що ми маємо за фактом? Мережу стоматологічних установ, які не можуть конкурувати з приватними стоматологіями за якістю сервісу і обладнання, але при цьому витрачають на своє утримання річний бюджет Василькова або Боярки. Щорічний збиток, що завдається київському бюджету від неефективного використання коштів на утримання стоматологічної галузі столиці, становить понад 40 млн грн.

Як зараз відбувається в Києві: бізнесмен бере в оренду приміщення, робить там ремонт, купує обладнання, отримує ліцензію і працює. Це приватний бізнес. І є "комунальний" бізнес, коли держава здає приміщення комунальним клінікам за 1 гривню. У розумінні головлікарів - це їхня, а не комунальна власність. Стоматолог оформляється у штат, отримує зарплату з бюджету Києва, а головлікар йому каже: "Дорогий, я тобі даю кабінет, ти нікуди не бігаєш, робиш за свій рахунок ремонт, а те, що заробляєш, - зметикуємо на двох". Місто утримує будівлю, оплачує комунальні послуги, платить зарплату цьому лікареві, а він працює за фактом на себе - хороша схема. І якщо центральні клініки зробили хоча б косметичні ремонти, то в районних - обстановка 70-х років і все настільки запущено, що від дверної ручки страшно чимось заразитися.

- Звільнити головлікарів?

- Навіщо? Потрібно забрати у них функцію адміністрування. Головлікар повинен відповідати за якість медичного обслуговування, а за адміністрування, бухгалтерію, закупівлі відповідатиме місто, яке все це і утримує. І головне, при новому менеджменті пацієнт повинен платити в касу, а не в кишеню лікаря, ті, у свою чергу, повинні отримувати зарплати в залежності від затребуваності їх як фахівців. Сьогодні гроші йдуть не на лікування зубів, а на утримання будівель. Головна мета передбачуваної реформи - щоб гроші йшли за пацієнтом. 90 млн, які місто витрачає на утримання стоматологій, можна направити на якісні послуги, на лікування зубів, а не комуналку. Вгадайте, хто головний противник реформи? Головні лікарі. Зачіпається їхній особистий бізнес-інтерес. Рядовий стоматолог має своє коло клієнтів, які до нього в будь-якому випадку ходитимуть, і йому, по суті, неважливо, заплатять йому пацієнти безпосередньо або через касу лікарні. Я б сказав, що головний лікар у нашому випадку - адміністратор корупційних схем.

- Виходить, що місто утримує величезні, при цьому неефективні площі, можливо, має сенс взяти і закрити частину лікарень?

- Є певний сенс у оптимізації. Питання в її грамотній реалізації. Наприклад, зараз стверджують, що для Києва кількість ліжко-місць потрібно скоротити удвічі. Коли я ставлю запитання, чому саме вдвічі, відповісти мені ніхто не може. Цифра взята "зі стелі". Не можете розрахувати самі - існують методики цивілізованих країн. Hospital Master Plan, наприклад. Система, яка дає формулу оптимальної кількості ліжко-місць за різними напрямками, географічним розподілом. Для реальної доступності пацієнтів, а не за критеріями, надуманим чиновниками різного рівня. Ця система може бути застосована і до стоматології. Сподіваюся, до завершення 2017 року ми матимемо обґрунтовані цифри. Цей підхід буде реалізовуватися і в інших сферах, але починаємо ми саме зі стоматології, оскільки тут можна досить швидко отримати і проаналізувати результат. Повторюся, щоб гроші ходили за пацієнтом, а не за головлікарем.

- Ви сказали, що "критично необхідні" зміни в Центрі крові? У чому критичність?

- Ви можете собі уявити ситуацію, що людина потрапила в аварію, їй перелили кров, а вранці вона прокидається з ВІЛ-інфекцією? У будь-якій цивілізованій країні це неможливо, а в тримільйонній столиці європейської держави - так. Коли Україна підписала угоду про Асоціацію з ЄС, одним з ключових пунктів угоди було створення системи захисту від вірусів. У Києві сьогодні ніякі стандарти щодо крові не дотримуються. У тому ж Харкові ситуація набагато краща. Нещодавно в Києві працювали європейські експерти, так на моє запитання, що можна зробити з Центром крові, сказали, що його простіше підірвати.

- І що, будете підривати?

- Побудувати сучасний центр крові на 20 ліжок сьогодні коштує близько 2 млн євро. До речі, залізниця передала на баланс міста свій центр крові, ми були там недавно, і я вважаю, що на базі цієї клініки в принципі можна створити центр, де буде гідний лабораторний і електронний контроль. У них у підвалах порошиться маса дорогого і хорошого устаткування, яке навіть не завдали собі клопоту встановити. Уявіть, в місті немає єдиної бази донорів - у кожної лікарні своя база. У всіх головних лікарів є свій список донорів, які викликаються в разі необхідності, й родичі купують кров, хоча сьогодні законодавчо нею забезпечує держава.

Моя думка - ринок повинен бути відкритим. Немає в наявності крові - я повинен знати, де її купити. Не на чорному ринку, де ніхто ні за що не відповідає, а в банку крові, де всі донори проходять жорсткий контроль. За офіційною статистикою, у місті в рік збирають 10 тисяч літрів крові, але з урахуванням населення в Києві вони можуть збирати 100 тисяч. І ця різниця не пропадає - це обсяги чорного ринку. Ця кров проходить напряму в лікарнях і ніде не враховується: пацієнт задоволений, що йому врятували життя, донор задоволений, що йому напряму заплатили, головлікар задоволений, тому що поклав відсоток собі в кишеню. Невдоволені лише ми, тому що ми не маємо уявлення про якість матеріалу, який влили людині. Поки держава не візьметься за адміністрування цих процесів - буде бардак.

- Адмініструвати самостійно чи пускати приватні інвестиції?

- Я б покликав на ринок міжнародні компанії, які працюють за стандартами і які можуть інвестувати в лабораторний контроль. У Європі зараз кров дуже подорожчала, і, думаю, компанії охоче зайшли б в Україну, дозволяй це зробити законодавство. Ідеально - це коли донор є в базі, у нього в телефоні стоїть додаток, за яким ми його контролюємо. Спосіб життя, дієту, людина здає плазму двічі на тиждень, і їй за це добре платять.

- Ви сказали, що якісна медична реформа - це 10 років. Що має статися в ці терміни?

- Державні кошти з госпіталів будуть перенаправлені на первинну медицину. У Києві на три мільйони населення - 14 тисяч ліжок, у Валенсії на мільйон - 300 ліжок. Ресурси сконцентровані на первинній медицині, і до госпіталю людина не доходить, хвороба попереджається, а не лікується. Місту потрібен центр контролю захворюваності, щоб порахувати ризики. Госпіталь - це найдорожча медична послуга, незалежно від того, фінансується він безпосередньо з бюджету або через страхову медицину. Сьогодні на госпіталі йде 70-80% бюджету, а в цивілізованих країнах 70% витрачається на первинне медичне обслуговування, тобто на попередження хвороби, а не на її лікування. Відповідно, і тривалість життя там на 15-20 років довше, ніж у нас. 80% городян мають отримувати допомогу у сімейного лікаря, частина пацієнтів переходити від нього в клініку, і вже одиниці - в госпіталі.

Не потрібно винаходити велосипед - можна адаптувати позитивний досвід медреформ сусідніх країн. Коли людина 80% своїх запитів буде реалізовувати не в госпіталі, а у сімейного лікаря, можемо вважати, що реформа відбулася.

4464

Микола Поворозник

20.09.2017

Процедура оплати паркування через мобільний додаток займає близько 2 хв, через смс- паркування...

Сергій Гусовський

20.09.2017

Аби почати рухатися поза межами масових протестів та досягти рівня, коли включення громади...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

20.09.2017

Уже за кілька днів розпочнуться «Ігри Нескорених», участь у яких Національна збірна України...

Володимир Прокопів

20.09.2017

Кияни підтримали ініціативу назвати одну із вулиць столиці на честь Богдана Гаврилишина. Із...

Олег Гаряга

19.09.2017

Ми розпочинаємо одягання пам’ятника Анні у національні костюми – у нас ще такого...

Петро Порошенко

20.09.2017

Під час виступу у Військовій академії США «Вест-Пойнт» мав нагоду розвінчати низку міфів...

Тетяна Меліхова

20.09.2017

На звернення ошуканих інвесторів запропонувала членам комісії Київради з питань архітектури, містобудування та...

Дмитро Білоцерковець

19.09.2017

На вихідних співробітники поліції затримали злодіїв, які перевозили в Mercedes 14 кришок від...

Петро Пантелеєв

19.09.2017

Рішення й проекти, що не мають підтримки громади - приречені. Ми повинні розвивати...

Олексій Резніков

19.09.2017

Нова редакція Статуту буде прописана таким чином, що інтереси публічні будуть переважати над...

Віталій Кличко

19.09.2017

Держава фактично повернула муніципалітетам попередні борги. Логічним є те, що органи місцевого самоврядування...

Володимир Гройсман

19.09.2017

15 вересня ми внесли в Парламент закон про бюджет на 2018 рік. Це...

Андрій Странніков

14.09.2017

У Київраді формують прогнозовані показники Головного фінансового документу столиці на 2018 рік. За...

Владислав Михайленко

14.09.2017

Тривалий час в місті Києві існувала законодавча колізія. Згідно чинного законодавства, алкогольні напої...

Артем Стельмашов

12.09.2017

Останнім часом кількість "зради" в фейсбуці зашкалює. Щоб трохи додати позитиву, вирішив додати...

До війни він займався суто мирною справою – працював бухгалтером. У миті натхнення – творив. Особливо полюбляв інкрустацію бісером. До цієї делікатної мистецької справи долучився ще підлітком. Навчання у 252-й школі на Оболоні, виконання домашніх завдань та відвіданням спортивних секцій, зокрема, з рукопашного бою, забирали весь час. Однак знаходив години для улюбленого рукоділля. Пізніше виготовляв чудернацькі маски, одяг, посуд, ...