ss

Генію українського необароко відкрили меморіальну дошку у Києві

13:05
11.09.2017
Генію українського необароко відкрили меморіальну дошку у Києві

Валентин Обрамбальський
До пам’ятних відзнак людям, причетних до творення 120-річної історії Національного університету біоресурсів і природокористування України додалася ще одна. На першому навчальному корпусі відкрито меморіальну дошку засновнику українського необароко Дмитру Дяченку – творцю комплексу споруд Української сільськогосподарської академії, що склали згодом основу університету.
- Незабаром НУБіП відзначає своє 120-річчя, і цим ми віддаємо належне патріоту, спеціалісту, людині високих моральних чеснот, без якої важко уявити історію і обличчя нинішнього університету, - відзначив ректор Станіслав Ніколаєнко. - Образно кажучи, коли в сім’ї гарний рід – то й далі він так само множитиметься. Керівництво університету робить сьогодні все, щоб він постійно розвивався. В цьому році ми відремонтували 2-й навчальний корпус, а в наступному – завершимо реконструкцію 1-го, які створив архітектор Дяченко.
 

- Цьогоріч Дмитру Дяченку виповнилося б 130 років, відкриваючи церемонію, - сказав директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида. - Нарешті, втілилася в життя наш давній задум – встановити йому пам’ятну дошку.

Архітектор Дяченко - людина трагічної долі, неординарна особистість - син шевця, який зумів увійти в історію української нації. Навчаючись відразу у двох петербурзьких навчальних закладах - Академії мистецтв та Інституту цивільних інженерів - він ще студентом заявив про свій талант. В інституті працював студентський гурток прибічників розвитку української архітектури "Громада", який у 1909 році очолив Дмитро Дяченко. На літні канікули його члени їздили в Україну, досліджували архітектурні пам’ятки, замальовували старовинні будівлі, церкви, дзвіниці, монастирі тощо. Ще тоді він створив безліч проектів будівель, частина з яких були втілені в життя. Найбільш відомі з них - головний вхід на Всеросійську сільськогосподарську виставку в Москві і земська лікарня в Лубнах Полтавської губернії.

Закінчивши інститут у 1915 році, Дмитро Дяченко отримав звання цивільного інженера і працював земським інженером у Полтаві. У 1917–1937 рр. він - земський інженер Київської губернії та головним інженером тресту "Київцукор", архітектор Київського комунального відділу, проектної майстерні Київської міськради та ін. Перед головним архітектором "Київцукру" і головою технічної секції Сільськогосподарського наукового комітету УРСР поставили завдання розробити проект сільських житлових і громадських будинків.
У 1918 р. його обрано головою Товариства українських архітекторів, у 1918–1921 рр. - ректор заснованого за його участі Київського архітектурного інституту. Та на останній посаді він пробув недовго: звільнений за "неблагонадійність".

Але нас більш цікавить період з 1926 по 1931 рр., коли зодчий спроектував комплекс споруд Української сільськогосподарської академії. Дослідники відзначають високу художню якість корпусу лісотехнічного факультету, пізніше були споруджені корпуси інститутів агрохімії та землеробства. У 1929–1931 рр. зведено споруду зоотехнічного (згодом – ветеринарного) інституту по вул. Васильківській.

У 1930 році Дяченко опинився в опалі. Його барокові твори, про які раніше добре відгукувалося багато архітекторів і преса, були піддані різкій критиці: Дяченка звинувачували передусім у націоналізмі. Вперше органи ОДПУ вперше заарештували Дяченка в 1931 році за звинуваченням "участь у контрреволюційній націоналістичній діяльності". І то був перший тривожний дзвіночок, який через десять років обірвався трагічним дзвоном життя. Та все ж це був перший, не надто кривавий, сталінських репресій: згодом його випускають, дозволяють працювати в архітектурі. Але у його творах вже були відсутні елементи українського бароко, на зміну яким прийшов архітектурний класицизм. Зразок тому - будівля Торгової академії на бульварі Шевченка у Києві (зараз тут знаходиться Міністерство освіти і науки України), зоотехнічний факультет УСГА.

З 1935 року архітектор жив у Москві, де влітку 1941 року його і заарештували. Особлива наради НКВС СРСР звинуватила його у націоналістичній діяльності: отримав вісім років таборів. І звідти вже не повернувся. 21 травня 1942 року Дмитро Михайлович Дяченко "достроково" помер "від пелагри III ступеня виснаження" в концтаборі НКВС у Саратовській області.

Але те, що він створив на злеті свого таланту, залишається з нами і досі…

691

Юрій Назаров

22.11.2017

У процесі перетворення Києва на розумне місто – Київрада ухвалила концепцію “Kyiv Smart...

Петро Порошенко

21.11.2017

Я вирушаю на саміт Східного партнерства, щоб визначити нові проміжні цілі та рубежі...

Віталій Кличко

21.11.2017

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Рівно чотири року тому у цей...

Володимир В'ятрович

20.11.2017

Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. 77%...

Ганна Старостенко

21.11.2017

Київ має бути прикладом у реформуванні освіти, тому ця галузь вже 4 роки...

Володимир Прокопів

21.11.2017

21 листопада 2013 року Україна почала писати нову сторінку своєї історії. Я думаю,...

Микола Поворозник

20.11.2017

- Серед школярів зареєстровано зростання захворюваності на грип на 4,8%, 4049 випадків, що...

Сергій Симонов

20.11.2017

Оригінальна новорічна ілюмінація – візитівка Києва. Як і всі європейські міста, Київ готується...

Уляна Супрун

20.11.2017

- Сьогодні Всесвітній день дитини. Для того, щоби наші діти були щасливими, здоровими,...

Андрій Странніков

20.11.2017

І знову про Громадський бюджет. Сьогодні разом з Serhiy Loboyko та Владимир Басовский...

Олександр Спасибко

16.11.2017

На вулиці Бахмацькій, 35 у Святошинському районі Києва збудують дошкільний навчальний заклад. Новий...

Петро Пантелеєв

15.11.2017

Структурна реорганізація ПАТ «Київенерго» не вплине на процес повернення в управління містом об’єктів...

Юрій Крикунов

15.11.2017

Спостерігається позитивна динаміка у підвищенні рівня заробітної плати на столичних підприємствах. Про це...

Анна Свириденко

15.11.2017

... Ми зробили ще маленький крок до комплексного відновлення «Братислави» та перетворення її...

Андрій Странніков

14.11.2017

Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам складає 41 мільйон гривень.  На здійснення...

Валентина Гінзбург

14.11.2017

Фахівці запевняють, що до 80% випадків сліпоти піддаються корекції і лікуванню. При вчасному...

Вадим Васильчук

13.11.2017

#Фестиваль_Гайдамака Кінокурс триває;) Учасники у захваті від секретів від сучасного режисера; А хто...

Геннадій Пліс

07.11.2017

Окрім оптимізації транспортної мережі, затори у Сингапурі вдалося мінімізувати наступними кроками:
1)...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

01.11.2017

Вітаємо ЄС з 24-річчям! Цього дня 1993 року набрала чинності Маастрихтська угода –...

Тетяна Меліхова

23.10.2017

Крадуть ліфтове обладнання. По всьому місту і по кілька разів в одному будинку.

...
Ухвалений півроку тому закон про ринок електроенергії, як випливає з його перехідних положень, реально запрацює через два роки. Однак реформа електроенергетичної галузі в Києві вже стартувала. Днями столичний енергетичний монополіст «Київенерго» оголосив про свою реорганізацію: на вимогу нового закону до кінця 20...