EUR: 29.16
USD: 27.42

Директор Інституту української мови про найпопулярніші мовні міфи

09:55
11.11.2016
Директор Інституту української мови про найпопулярніші мовні міфи

Інститут української мови Національної академії наук було створено в жовтні 1991 року на базі україністичних відділів Інституту мовознавства імені О. Потебні. Нині цей авторитетний науковий заклад по праву вважається головним координаційним центром з питань функціонування, розповсюдження та розвитку української мови. «Вечірка» зустрілася  з директором Інституту доктором філологічних наук, професором Павлом Гриценком.

– Павле Юхимовичу, нещодавно, на одному із “круглих столів” слухав виступ літньої жінки, члена правозахисної організації жінок- переселенок, яка вимушена була терміново залишити рідну домівку в Луганській області й нині мешкає у Києві. Що її дещо заспокоювало у цій драматичній життєвій ситуації – це можливість насолоджуватися спілкуванням у столиці українською. Однак була шокована, що у владних кабінетах зазвичай послуговуються не державною, а мовою агресора…

– На жаль, ситуації, коли очікування людей щодо вживання української мови не справджуються, не поодинокі. Інколи уявляють, що є міста в мовному плані абсолютно однорідні. Скажімо, очікують від Львова, що всі там говорять виключно українською. І ці уявлення, які не спираються на реальність, часто породжують внутрішні суперечності та конфлікти, виступають причиною великих розчарувань. Насамперед треба збагнути, що етнічно-  і мовнооднорідних населених пунктів не існує. В містах, а особливо у мегаполісах, одномовність населення є недосяжною. 

– Тобто, це можна сприймати як нормальне явище?

– Цілком. Як правило, при цьому слід брати до уваги частину етнічних росіян, що перебувають на конкретній території (як і українці перебувають у будь-якому російському місті), незважаючи на міжнародну ситуацію і воєнний конфлікт. По-друге, є українці за походженням, які більшу частину свого життя говорили російською. Звісно, це не справжня російська мова, але і не українська. Тобто вони відірвалися від української і змогли опанувати лише невеликий функційний сегмент російської. Не варто забувати й про міфологію щодо якості та ролі російської і української мов. 

Згадаймо, стосовно української постійно, у завуальованій формі чи цілком відверто, поширювалися міфи як про недомову…

– Мовляв, що це лише діалект російської чи польської або одночасно і російської та польської, словом, – мішанина.

– Улюблене твердження тих, хто хотів би принизити українську мову, що це якийсь суржик. Але що таке суржик? Він має місце в усіх без винятку мовах, адже міжмовна взаємодія – універсальне явище. Проте незнання суті цього питання саме і призводить до того, що на рівні психо-емоційних оцінок намагаються принизити роль української мови, тим самим нібито підвищуючи роль російської. Скажімо, на уроках російської мови та літератури зазвичай говорилося: «Вот будете знать русский, соответственно, вам будет подвластна любая работа в Советском Союзе. Со знанием украинского – только работа в Украине. Вы мир не увидите, ничего не увидите». І людина до 7– 8 класу вже нехтувала українською мовою. Особливо, якщо відповідна контрробота не велася вчителем української мови. Та чи багато аргументів було в останнього?! Адже у переважній більшості факультетів українських вишів викладання було російськомовним.

(Повний варіант інтерв’ю читайте в черговому номері газети «Вечірній Київ» -17 листопада ц. р.)

Нагадаємо, що у Києві відбулося віче на захист української мови.

536
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Сергій Ребров: «У футболу коротка пам’ять»
Минулої п’ятниці вболівальники київського «Динамо» одержали унікальну можливість поспілкуватися у неформальній обстановці з головним тренером клубу Сергієм Ребровим  Завжди стриманий у спілкуванні з пресою і публікою коуч «біло-синіх» цього разу перебував у доброму гуморі та жартував. Хоча адресовані йому  запитання були доволі серйозними. «Вечірка» знайомить читачі...