ss

Чому з аптек зникають дешеві ліки?

08:35
15.03.2017
Чому з аптек зникають дешеві ліки?

Кабмін переніс запровадження референтного ціноутворення на деякі групи ліків з 1 лютого на 1 квітня. Та чи стало хворим від цього легше?

Серцево-судинні хвороби (зокрема, гіпертонію), бронхіальну астму і цукровий діабет другого типу в МОЗ вважають найнебезпечнішими. Та останнім часом аптечні заклади «залихоманило», оскільки  асортимент ліків, якими рятується майже п’ята частина всього населення країни, явно збіднів. 

І почалося це начебто з благих намірів – обіцянки компенсувати громадянам вартість деяких ліків. Відповідна норма прописана в постанові Кабінету Міністрів від 9 листопада минулого року, до бюджету-2017 для цього закладено 500 млн. гривень, виплати мають розпочатися вже з 1 квітня. 

Начебто,  і наміри гарні, й гроші відпущено. Але, як невесело пожартував один із експертів фармацевтичного ринку, дещо  бентежить прив’язка до дати. 1 квітня – «день дурнів», може, нас всіх такими й вважають? І його можна зрозуміти. По-перше, лікувальні препарати, що автоматично дотуються з казни, підпали під жорстке державне регулювання. На них обмежили націнки (оптову на 5%, роздрібну на 15%). По-друге, 23 січня 2017 року МОЗ оприлюднив реєстр граничних оптово-відпускних цін, до якого потрапили 21 міжнародна непатентована назва (діюча речовина) і 89 препаратів, виготовлених на їх основі. Ціни вираховувалися із розрахунку на одну дозу (таблетку чи ін’єкцію) і варіюються від 21 копійки за серцево-судинний препарат на основі дигоксину до 9,3 грн за інгалятор на основі будесониду від бронхіальної астми. 

Звідки взялися саме таке ціноутворення? Згідно з оприлюдненими поясненнями МОЗу, ці ціни – референтні, тобто, такі, які вирахували, порівнявши вартість аналогічних лікарських препаратів за кордоном – в Угорщині, Чехії, Словакії, Данії, Румунії, Литві, Естонії. Втім,  судячи з ситуації, чиновники взяли за взірець не середні ціни в цих країнах, а  найнижчий їх рівень. Як результат – не лише дорогі оригінальні імпорті лікарські препарати, а й більш-менш пристойні генерики середньої цінової категорії апріорі не можуть «втиснутися» в мозівський прайс. 

І пішла ланцюгова реакція. Фармацевти відверто занервували: «Постійні покупці, дізнавшись із газет і телебачення, що начебто незабаром ліки мають подешевшати, стали менше їх купувати, – бідкається завідуюча однієї із столичних аптек. – Через це в наших підсобках накопичилися великі запаси ліків. Чи не доведеться їх переоцінювати і продавати навіть дешевше, ніж закуповували?».

Є й інший бік проблеми. Заходимо до однієї аптеки, до другої, третьої – потрібних ліків ніде немає. На просте запитання, куди подівся доступний раніше «Фезам», аптекарі відповідають, що звичні для багатьох споживачів ліки перестали закуповувати через майбутню фіксацію цін, а рештки швидко розпродали…

За даними дослідження PharmXplorer/«Фармстандарт» компанії Proxima Research, вартість 84% препаратів для лікування серцево-судинних хвороб перевищує вказаний МОЗ граничний рівень більш ніж на 35%, а це – 52% всього асортименту. Для препаратів від цукрового діабету другого типу цей показник становить 92%, бронхіальної астми – 88,5%. Деякі препарати можуть просто зникнути з українських аптек. Наприклад, оригінальний препарат з діючою речовиною енарапріл (від тиску) «Ренітек» фірми Mers коштує в столичних аптеках близько 150 гривень за 20 таблеток, тобто – по 7 гривень 50 копійок за одну. А згідно з реєстром граничних оптово-відпускних цін максимальна вартість разової дози такого препарату – 1 грн. 42 коп.

Виходить, що з одного боку, ініціатива забезпечити цінову доступність лікарських засобів і відшкодувати вартість деяких препаратів для лікування артеріальної гіпертонії, цукрового діабету другого типу, бронхіальної астми відповідає існуючим запитам і проблемам у суспільстві. Адже після стрімкої девальвації гривні більшість ліків подорожчали і збіднілим людям вони не по кишені. Разом з тим, механізми, які запропонувало МОЗ, виглядають недопрацьованими, такими, що не тільки не враховують всіх реалій сьогодення, а й призводять до зникнення певних груп ліків з аптечних полиць.

ДУМКИ ВГОЛОС

Володимир РУДЕНКО, директор аптечної асоціації України:

 – Не всі виробники ліків готові знизити ціни на певні препарати і зобов’язатися забезпечувати ними деякі категорії громадян. Є й ризики: поки нам невідома позиція МОЗ стосовно підготовки нормативних документів, які потрібні для виконання постанови Кабміну. Проблема також у тому, що уряд хоче зобов’язати  всі аптеки країни мати в наявності препарати, вказані у програмі реімбурсації (державної компенсації за придбання ліків). Невідомо, чи будуть ці ліки затребувані покупцями, де їх тримати при різних умовах зберігання?

Алла ШЛАПАК, депутат Київради, лідер громадського руху «Соціальна справедливість»: 

–  Питання якості медицини стоїть так само гостро, як і питання комунальних тарифів. Ціна – не значить якість. У гонитві за дешевизною ми забуваємо, що можемо втратити людину. Останнім часом МОЗ оперує лише цифрами, говорячи про гроші. Зі свого досвіду можу сказати, що охорона здоров’я  – це не окрема галузь, а невід’ємна складова соціальної економіки. З 1 квітня країну знову може накрити хвиля чергового підвищення цін на ліки, люди вже скуповують життєво необхідні для них препарати, бо бояться залишитися без медикаментів. Погляньмо правді в очі – багато громадян лікується не в лікарнях, а в аптеках. На жаль, є чимало лікарів, які забули про свій обов’язок і заробляють,  виписуючи пацієнтам дорогі препарати. Тому на порядку денному має стояти новий рівень законодавчої бази, а не одноразові точкові постанови.

Радміла ГРЕВЦОВА, голова Комітету з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів України: 

– Юридична складова – вторинна щодо соціально-економічної. Ініціативи, про які йде мова, не запроваджуються за півтора місяці. Так, на сайті МОЗ опубліковані проекти програми реімбурсації, результати обговорення. Та цього недостатньо, мають бути проведені широкі експертні наради за участю ініціативних груп. Найважливіше, чого в нас немає і без чого неможливе впровадження програми, – підтримка державою охорони здоров’я  і сучасної фармацевтичної політики, яка б задовольняла усі потреби.

Нагадаємо, як перемогти відтерміновану смерть.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця  підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram!

575

Юрій Назаров

22.11.2017

У процесі перетворення Києва на розумне місто – Київрада ухвалила концепцію “Kyiv Smart...

Петро Порошенко

21.11.2017

Я вирушаю на саміт Східного партнерства, щоб визначити нові проміжні цілі та рубежі...

Віталій Кличко

21.11.2017

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Рівно чотири року тому у цей...

Володимир В'ятрович

20.11.2017

Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. 77%...

Ганна Старостенко

21.11.2017

Київ має бути прикладом у реформуванні освіти, тому ця галузь вже 4 роки...

Володимир Прокопів

21.11.2017

21 листопада 2013 року Україна почала писати нову сторінку своєї історії. Я думаю,...

Микола Поворозник

20.11.2017

- Серед школярів зареєстровано зростання захворюваності на грип на 4,8%, 4049 випадків, що...

Сергій Симонов

20.11.2017

Оригінальна новорічна ілюмінація – візитівка Києва. Як і всі європейські міста, Київ готується...

Уляна Супрун

20.11.2017

- Сьогодні Всесвітній день дитини. Для того, щоби наші діти були щасливими, здоровими,...

Андрій Странніков

20.11.2017

І знову про Громадський бюджет. Сьогодні разом з Serhiy Loboyko та Владимир Басовский...

Олександр Спасибко

16.11.2017

На вулиці Бахмацькій, 35 у Святошинському районі Києва збудують дошкільний навчальний заклад. Новий...

Петро Пантелеєв

15.11.2017

Структурна реорганізація ПАТ «Київенерго» не вплине на процес повернення в управління містом об’єктів...

Юрій Крикунов

15.11.2017

Спостерігається позитивна динаміка у підвищенні рівня заробітної плати на столичних підприємствах. Про це...

Анна Свириденко

15.11.2017

... Ми зробили ще маленький крок до комплексного відновлення «Братислави» та перетворення її...

Андрій Странніков

14.11.2017

Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам складає 41 мільйон гривень.  На здійснення...

Валентина Гінзбург

14.11.2017

Фахівці запевняють, що до 80% випадків сліпоти піддаються корекції і лікуванню. При вчасному...

Вадим Васильчук

13.11.2017

#Фестиваль_Гайдамака Кінокурс триває;) Учасники у захваті від секретів від сучасного режисера; А хто...

Геннадій Пліс

07.11.2017

Окрім оптимізації транспортної мережі, затори у Сингапурі вдалося мінімізувати наступними кроками:
1)...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

01.11.2017

Вітаємо ЄС з 24-річчям! Цього дня 1993 року набрала чинності Маастрихтська угода –...

Тетяна Меліхова

23.10.2017

Крадуть ліфтове обладнання. По всьому місту і по кілька разів в одному будинку.

...
В Києві протягом 2016 - 2017 років припинено діяльність понад дві тисячі незаконних гральних закладів. Як заявив депутат Київради Олександр Пабат, в Києві треба нарешті вирішити проблему з гральним бізнесом. Таке питання він буде виносити на сесію міськради. Але, схоже на те, що це питання вирішити буде дуже складно. Про це депутат написав на своїй сторінці у Фейсбук : «Сесія покаже. А поки бюджетну комісію Киї...