ss

Барбора Маронкова: «Кіберпростір є новим полем бою»

15:07
06.07.2017
Барбора Маронкова: «Кіберпростір є новим полем бою»

Двадцять років тому у нашій столиці розпочалася робота Центру інформації та документації НАТО. Чим сьогодні займається цей військово-політичний блок? Які заходи організовує у Києві? На ці та інші запитання «Вечірки» відповідає директор Центру Барбора Маронкова.

Майданчик інформування

— Шановна пані Барборо, відкрийте секрет: з якою метою було створено Центр, який Ви очолюєте?

— Двадцять років тому була підписана Хартію про особливе партнерство. Це відкрило шлях для розвитку тіснішої співпраці між Україною та НАТО. Таке  партнерство забезпечило поглиблення як політичного, так і практичного співробітництва, а також надало істотного поштовху розвиткові більш жвавого обговорення нашої тематики. В Україні, як і в багатьох державах колишнього Варшавського договору, сприйняття НАТО базувалося на міфах і стереотипах. Отже, потрібно було роз’яснювати населенню, що холодна війна залишилася позаду, що нині НАТО — двигун партнерства.

— Коли Центр вперше відкрив двері у нашій столиці?

— 12 травня 1997 року. Це відбулося у приміщенні Київського Інституту міжнародних відносин. Центр покликаний стати майданчиком інформування про НАТО. Місце розташування також було досить символічним: працюючи в академічному середовищі, представники НАТО мали змогу наблизитися до молодшого покоління студентської молоді та викладацького складу для відвертих дискусій.

— Які заходи проводите в Києві?

— Наймасштабнішим проектом стала мультимедійна виставка, присвячена 20-річчю особливого партнерства між Україною та НАТО. Вона нещодавно проходила Мистецькому арсеналі. Ми висвітлювали зв'язок між сучасною історією та збереженням стабільності на євроатлантичному просторі. Також активно сприяємо медичній реабілітації військовослужбовців, які зазнали поранень. Окрім того, НАТО є одним із провідних спонсорів збірної України, яка братиме участь у вересневих «Іграх нескорених» (у канадському місті Торонто).

— Хто — ваші партнери? З ким співпрацюєте найактивніше?

— Протягом останніх років нам вдалося створити три вагомі мережі партнерства. Насамперед, це — ЗМІ. Ми сприяємо українським журналістам, організовуючи прес-тури до Брюселю, забезпечуючи участь у висвітленні навчань НАТО та інших важливих заходів. Друга мережа партнерства — вищі навчальні заклади. Я виступала з лекціями перед студентами факультетів географії, фізичного виховання і спорту, а також у військовому інституті. На початку наступного семестру заплановано ще багато таких заходів. Ми також допомагаємо студентам організовувати інтерактивні дискусії та моделювання механізмів НАТО, щоб вони краще розбиралися у таких процесах, як дипломатичні перемовини та ухвалення рішень усередині Північноатлантичного альянсу. І, зрештою, тісно співпрацюємо з неурядовими організаціями. У квітні-2017 відбувся візит до Брюсселю переможців «Ігор героїв» для ветеранів АТО. Найближчим часом плануємо організувати таку поїздку для переможців конкурсу радіомарафон НАТО, який ми нещодавно провели спільно з радіостанцією «Наше Радіо».

Ставка на комунікації

— Які пріоритети у Центру сьогодні, зважаючи на війну на Донбасі?

— Наш мандат залишається незмінним: сприяти підвищенню обізнаності щодо НАТО серед українського суспільства. Після незаконної анексії Криму та конфлікту на сході України перед Центром було поставлено ще низку ключових завдань. Ми вирішили інформувати громадськість про практичну допомогу, яку надає НАТО у цей складний період. Йдеться, зокрема, про шість проектів цільових фондів, загальний бюджет яких сягає 35 мільйонів євро. Ці проекти реалізуються у різних сферах: медична реабілітація, кіберзахист, матеріально-технічне забезпечення тощо. Наразі радники НАТО сприяють реформуванням Збройних Сил України. Ми також надаємо підтримку українському уряду щодо вдосконалення його спроможності у галузі стратегічних і кризових комунікацій. Дуже важливо, щоб владні структури могли ефективно спілкуватися з внутрішніми та закордонними аудиторіями.

— Що Ви можете сказати про методи поширення інформації? Які канали комунікації є найефективнішими за сучасних умов?

— Протягом останнього століття у світі комунікації відбувся стрибок уперед, небачений за всю історію людства. Сьогодні інформація поширюється як ніколи стрімко. Завдяки Інтернету інформація передається миттєво, а зв’язок між користувачами сягнув нового рівня. Нам потрібно усвідомлювати ці тенденції, щоб здійснювати ефективну комунікацію. Процеси, що відбуваються в Україні, подібні до тих, які ми спостерігаємо в усіх інших європейських державах. Ось чому ми зосереджуємося на цифрових комунікаціях, зокрема на соціальних мережах. Розміщуємо на них цікаві відео й інфографіку. Це привертає увагу завдяки візуальному ефекту.

— На яких соцмережах Центр має свої сторінки?

— На твіттері і фейсбуці. Також розпочинаємо кампанію «20 облич». Йдеться про 20 короткометражних відео. Головна мета — висвітлити наше співробітництво на прикладі історій двадцяти українців. Це цілком новий проект, який в Україні реалізовується вперше.

Питання нацбезпеки

— Наскільки ефективним є блокування російських веб-сторінок в Україні?

— Рішення щодо блокування російських веб-сайтів й Інтернет-провайдерів — питання національної безпеки. Треба визнати, що кіберпростір є новим полем бою, п’ятою галуззю операцій — такою ж, як сухопутні, військово-морські, військово-повітряні та спеціальні операції. Про це йшлося на Варшавському саміті НАТО. Інформаційна і гібридна війна — це новий спосіб ведення війни. Україна в цьому сенсі знаходиться на передовій.

— Як треба протистояти ворожій пропаганді та дезинформації?

— НАТО не відповідає пропагандою на пропаганду: найкраща реакція — представлення фактів і правдивої інформації. Ми висловлюємо нашу позицію в ефірі, друкованих ЗМІ та соціальних мережах. Активно викриваємо сфабриковані новини щодо виправлення недостовірних даних, яких стає дедалі більше. Важливо, щоб громадяни були в змозі чинити опір дезінформації. Звісно, кожна країна має опікуватися цим питанням самостійно, а також за сприянням таких міжнародних організацій як НАТО та ЄС.

— Поділіться Вашими поглядами на відносини Україна – НАТО. Чи зможе наша держава у майбутньому стати повноправним членом Альянсу?

— Вступити в НАТО може будь-яка європейська держава, яка дотримується наших основоположних цінностей і здатна робити внесок у зміцнення безпеки в північноатлантичному регіоні. Про це йдеться у 10-й статті Вашингтонського договору, за яким було створено Північноатлантичний альянс. Наша політика —політика відкритих дверей. Підтвердженням цьому є нещодавній вступ Чорногорії до НАТО.

Україна має самостійно визначати свій зовнішньополітичний курс. Ми вже взяли до уваги законопроект, ухвалений Верховною Радою, згідно з яким вступ до НАТО проголошено одним із пріоритетних. Проте офіційної заявки щодо членства з боку України не надходило. Наразі як для НАТО, так і для Києва першочерговим завданням є просування нагальних змін у структурах безпеки і оборони. Після Євромайдану ви обрали шлях непростих, але необхідних реформ. У свою чергу, Альянс покликаний сприяти досягненню визначених цілей, зокрема, реалізації Стратегічного оборонного бюлетеня-2020.

Бесіду вів Валентин Ковальський

1162

Юрій Назаров

22.11.2017

У процесі перетворення Києва на розумне місто – Київрада ухвалила концепцію “Kyiv Smart...

Петро Порошенко

21.11.2017

Я вирушаю на саміт Східного партнерства, щоб визначити нові проміжні цілі та рубежі...

Віталій Кличко

21.11.2017

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Рівно чотири року тому у цей...

Володимир В'ятрович

20.11.2017

Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. 77%...

Ганна Старостенко

21.11.2017

Київ має бути прикладом у реформуванні освіти, тому ця галузь вже 4 роки...

Володимир Прокопів

21.11.2017

21 листопада 2013 року Україна почала писати нову сторінку своєї історії. Я думаю,...

Микола Поворозник

20.11.2017

- Серед школярів зареєстровано зростання захворюваності на грип на 4,8%, 4049 випадків, що...

Сергій Симонов

20.11.2017

Оригінальна новорічна ілюмінація – візитівка Києва. Як і всі європейські міста, Київ готується...

Уляна Супрун

20.11.2017

- Сьогодні Всесвітній день дитини. Для того, щоби наші діти були щасливими, здоровими,...

Андрій Странніков

20.11.2017

І знову про Громадський бюджет. Сьогодні разом з Serhiy Loboyko та Владимир Басовский...

Олександр Спасибко

16.11.2017

На вулиці Бахмацькій, 35 у Святошинському районі Києва збудують дошкільний навчальний заклад. Новий...

Петро Пантелеєв

15.11.2017

Структурна реорганізація ПАТ «Київенерго» не вплине на процес повернення в управління містом об’єктів...

Юрій Крикунов

15.11.2017

Спостерігається позитивна динаміка у підвищенні рівня заробітної плати на столичних підприємствах. Про це...

Анна Свириденко

15.11.2017

... Ми зробили ще маленький крок до комплексного відновлення «Братислави» та перетворення її...

Андрій Странніков

14.11.2017

Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам складає 41 мільйон гривень.  На здійснення...

Валентина Гінзбург

14.11.2017

Фахівці запевняють, що до 80% випадків сліпоти піддаються корекції і лікуванню. При вчасному...

Вадим Васильчук

13.11.2017

#Фестиваль_Гайдамака Кінокурс триває;) Учасники у захваті від секретів від сучасного режисера; А хто...

Геннадій Пліс

07.11.2017

Окрім оптимізації транспортної мережі, затори у Сингапурі вдалося мінімізувати наступними кроками:
1)...

Іванна Климпуш-Цинцадзе

01.11.2017

Вітаємо ЄС з 24-річчям! Цього дня 1993 року набрала чинності Маастрихтська угода –...

Тетяна Меліхова

23.10.2017

Крадуть ліфтове обладнання. По всьому місту і по кілька разів в одному будинку.

...
Ухвалений півроку тому закон про ринок електроенергії, як випливає з його перехідних положень, реально запрацює через два роки. Однак реформа електроенергетичної галузі в Києві вже стартувала. Днями столичний енергетичний монополіст «Київенерго» оголосив про свою реорганізацію: на вимогу нового закону до кінця 20...