EUR: 29.16
USD: 27.42

Багата кутя: приготування, звичаї та символізм

11:41
06.01.2017
Багата кутя:  приготування, звичаї та символізм

Кожне визначне свято асоціюється у нас з певним блюдом або напоєм: для Нового року це шампанське, для Пасхи – калачі, а для Святвечора – багата кутя, про яку ми і розповімо вам, шановний читачу,  у нашому матеріалі.

 

Приготування куті

Як вже зазначалося, обряд приготування багатої куті  є характерним для усієї України, щоправда у кожному регіоні він мав свою специфіку.

Так, наприклад, на Поліссі часто варили кутю з ячменю, на Півдні України (з XX ст.) – з рису, однак найбільшою популярністю користувалося і користується пшоно.

Однак спосіб приготування куті всюди побутував один і той самий: для початку, зерна вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски.

Лише після цих процедур, очищені від луски зернятка починали варити в горщику.

Після того, як кутя була готова, господиня, вийнявши горщик, уважно дивилася на зерна: якщо ті піднялися через вінчик, то це на добробут, а запали – на лихе передвістя.

Після її приготування, вийнявши горщик, дивилися: якщо зерна піднялися через вінчик – на добробут, а запали – на лихе передвістя.

Чи правда це, чи ні – судити вам, тому продовжимо далі готувати нашу кутю.

За зваренням каші слідує наступний етап: приправляння її медовою ситою (без зловживання, звісно), подрібненими волоськими горіхами, розтертим маком тощо.

І мало не забули: кутю, на відміну від інших святовечірніх страв (борща, вареників, голубців, млинців, страв із риби і грибів тощо), ніколи не солили.

 

Багата кутя, як обрядова страва

Кутя вважалася основною обрядовою їжею, а тому з нею пов’язано чимало обрядів.

Розповімо вам про найголовніші з них. Найважливішим у цей день був обряд «нести кутю на покуттю», бо вона має неодмінно стояти в новому горщикові протягом усіх свят.

На місце, де мала стояти кутя (покуті), клали кубельце з сіна. На нього, власне, і ставили горщик, прикривши хлібом та сіллю.

Коли локація для куті нарешті була готова,  наставав момент істини. Як правило кутю відносив на покуть хтось із чоловіків,  а іноді і хлопчик.

Напередодні батько виплітав якому-небудь чаду нові вовняні рукавички; одягнувши їх, хлопчик брав горщика, і несучи його промовляв: "Несу кутю на покуттю, на зелене сіно, щоб бджоли/ курчата сіли".

На півдні України та на Черкащині, як правило, перевага віддавался жінкам. Господиня, наказавши усім присутнім сісти, починала нести кутю, приговорюючи : "Кутю. На покутю, узвар на базар, а пироги на торги. Кво-кво !" (звуками квочки)

Усі ці дії супроводжувалися дитячими вигуками "ціп-ціп".

Після усіх цих махінацій, по ідеї, мав би бути забезпечений гарний приплід курей.  

Затим, прочиташи усі необхідні молитви, господар брав свічку та миску з кутею і, поклонившись до чотирьох кутів, передавав страву дружині.  Перед тим, як почати їсти, голова сім’ї  брав ложку куті та підкидав її до стелі – «на приплід».

Скільки зерняток прилипало до стелі – стільки у новому році мало з’явитися живності у господарстві.

Вже  після вечері діти відносили кутю  своїм хрещеним та бабам-пупорізкам.

Нагадаємо, як наші предки відзначали Святу Вечерю.

 

Список використаної літератури

1. Борисенко В. Українська етнологія. – К.: Либідь, 2007. – С. 258-259.

2. Сметана І.І.  Ілюстрована енциклопедія українського народу: звичаї, свята, традиції. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. –  С. 315-320.  

 

270
Володимир Бондаренко
Костянтин Яловий
Дмитро Банас

Володимир Бондаренко

керівник апарату КМДА:

Місто закликає киян активніше долучатися до суспільно-політичного життя та брати участь у конкурсах і проектах, оголошених адміністрацією.

Костянтин Яловий

голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики:

– Кожен проект Бюджету участі заслуговує уваги і поваги до тих киян, кому небайдужий розвиток нашого міста, зокрема його екологічний стан. В першу чергу я голосував за проект розвитку та благоустрою парку «Нивки», який передбачає очищення озера, встановлення освітлення та створення нових зон відпочинку з доступом до води. Закликаю всіх приєднуватися до цієї ініціативи та активно підтримувати своїми голосами важливі проекти, адже разом ми зможемо створити сучасне комфортне місто для всіх.

Дмитро Банас

депутат Київської міської ради :

– Кияни подали багато проектів до бюджету участі. Однак здивований, що так мало людей на даний час долучилися до голосування. Хоча це наш перший досвід бюджету участі, новий для нас механізм. Переконаний, що надалі буде більше проектів і більше голосів. Тому закликаю мешканців Києва вдало розподілити 50 мільйонів громадського бюджету. Це чудовий шанс зробити Київ кращим.

Конкурс короткої прози про сучасний Київ і киян
Киян запрошують взяти участь у конкурсі короткої прози «Як тебе не любити…». Головний задум розробників – залучити до участі у конкурсі майстрів малої прози, які можуть показати принади сучасного Києва, розказати історії людей, закоханих у Київ.  На розгляд приймаються раніше не опубліковані короткі оповідання українською мовою про: сучасний Київ та сучасних киян; о...